Методична розробка

 

«Організація екологічних міні-музеїв в умовах

 дошкільного навчального закладу»

 Руденко Тетяна Володимирівна

 вихователь-методист

 дошкільного навчального

 закладу № 463

 Святошинського району

  міста Києва

                                                                       

РЕЦЕНЗІЯ

 

на методичну розробку Руденко Тетяни Володимирівни за темою «Організація екологічних міні-музеїв в умовах дошкільного навчального закладу».

 

Вихователь-методист Руденко Т.В. в своїй розробці розкриває принципи та результативність музейної педагогіки.

         Звертає увагу на те, що музейна педагогіка є інноваційною технологією у сфері особистісного виховання дітей, створює умови занурення особистості у спеціально організоване предметно-розвивальне середовище.

Метою методичної розробки є підвищити теоретичний рівень педагогів дошкільного навчального закладу із впровадження в роботу з дітьми інноваційної технології музейної педагогіки через організацію екологічних міні-музеїв. Оскільки екологічний міні-музей – це особливий, спеціально організований простір дошкільного навчального закладу, який сприяє розширенню кругозору і дитини, і дорослого, підвищення освіченості, вихованості, залученню до вічних цінностей.

Тетяна Володимирівна стверджує, що організація в дошкільному навчальному закладі екологічних міні-музеїв є однією з форм пізнання природного довкілля, природо доцільної поведінки дітей. Така форма роботи сприяє реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти, що дозволяє активізувати у дошкільників інтерес до того чи іншого природного об’єкта, розширити об’єм знань, сформувати емоційно-чуттєве ставлення до нього, сформувати такий аспект екологічної культури як засвоєння норм і правил поведінки стосовно даного об’єкта природи, бажання дбайливо ставитися до нього.

Руденко Т.В. розробила Положення про екологічні міні-музеї дошкільного закладу, творчий проект, план роботи із створення міні-музею в методичному кабінеті ДНЗ № 463 «Чарівне зернятко», тематичний план занять до нього та методичні рекомендації для педагогів:

- Організація екологічного міні-музею в дитячому закладі;

- Особливості місця розташування екологічних міні-музеїв;

- Типові складові міні-музею;

- Оформлення екологічних міні-музеїв;

- Тематика екологічних міні-музеїв;

- Схема опису експонатів в каталозі;

- Екскурсійна робота в міні-музеї.

Всі матеріали пройшли апробацію і можуть використовуватися на практиці в роботі з педагогами та дітьми дошкільного навчального закладу.

Рецензент: директор ДНЗ № 463 Москаленко Л.А.

ЗМІСТ

I. Теоретична частина

1.1. Актуальність – 4-5

1.2. Організація екологічного міні-музею в ДНЗ – 6-11

II. Висновки – 12

III. Список літератури – 13

ІV. Додатки – 14-38

1.Діаграма рівня освіченості педагогів з інноваційною технологією «Музейна педагогіка».

2. Діаграма порівняльного аналізу рівня освіченості педагогів з інноваційною технологією «Музейна педагогіка».                                                                                                                  

3. Анкета для визначення рівня освіченості педагогів з інноваційною технологією «Музейна педагогіка».

4. Алгоритм моделі музейної педагогіки.

5. Методичні рекомендації «Організація екологічного міні-музею в ДНЗ».

6. Творчий проект «Міні-музей в дитячому садку ДНЗ №463». Положення про екологічні міні-музеї ДНЗ № 463.

7.Методичні рекомендації «Складові міні-музею».

8.Методичні рекомендації «Особливості місця розташування екологічних міні-музеїв».

9.Методичні рекомендації «Оформлення екологічних міні-музеїв».

10. Методичні рекомендації «Схема опису експонатів в каталозі».

11.Методичні рекомендації «Екскурсійна робота в міні-музеї».

12.Тематикаекологічних міні-музеїв ДНЗ № 463.

13. План роботи із створення екологічного міні-музею «Чарівне зернятко» в методичному кабінеті ДНЗ № 463.

14. План роботи із створення екологічного міні-музею «Дивовижні мушлі» в старшій групі № 8 ДНЗ № 463.

15. План роботи із створення екологічного міні-музею «Плоди дерев» в старшій групі № 2 ДНЗ № 463.

I. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1. АКТУАЛЬНІСТЬ

Метою методичної розробки є підвищити теоретичний рівень педагогів дошкільного навчального закладу із впровадження в роботу з дітьми інноваційної технології музейної педагогіки через організацію екологічних міні-музеїв. Оскільки екологічний міні-музей – це особливий, спеціально організований простір дошкільного навчального закладу, який сприяє розширенню кругозору і дитини, і дорослого, підвищення освіченості, вихованості, залученню до вічних цінностей.

Реалізація Базового компоненту дошкільної освіти, оптимізація підходів до освітньо-розвивальної роботи з дошкільниками, зокрема, впровадження компетентісного підходу до розвитку дитячої особистості, формування базису особистісної культури дитини через відкриття їй світу в його цілісності та різноманітності дає поштовх до нового життя інноваційній технології музейній педагогіці, адаптацію її до умов дошкільного закладу.

Поняття «музейна педагогіка» з’явилося на початку 80-х рр. і було запозичене з німецької термінології. За цей короткий час сам термін і позначувана ним діяльність міцно увійшли в педагогічну практику, про це свідчать музейно-освітні програми для вихованців освітніх установ.

Музейна педагогіка в останні десятиліття набуває велику популярність в системі дошкільної освіти і виховання. Створюються музейні програми, виходять книги, розробляються методичні рекомендації (роботи М. Ю. Коваль, В. О. Дибіної).

Принципи створення дитячого музею сформулював ще у 20 роки ХХ століття російський педагог А.У.Зеленко. Він вважав, що дитячий музей повинен «підійти до дітей», щоб вони забажали побачити, почути, спробувати, зробити власні відкриття і щось виготовити власноруч. Саме у дошкільному віці суттєвою особистістю дитячого сприймання є те, що діти краще засвоюють матеріал «на дотик». Необхідним етапом розвитку дитячого інтелекту виступає маніпулювання з предметами, дотикові відчуття доповнюють та збагачують зорову інформацію: «знати предмет – значить діяти з ним».

Я вивчила питання досліджень з музейної   педагогіки таких вчених як Т.Ю. Бєлофастова, С.М. Зоніна,  Е.Ю. Лаврова, Б.А. Столяров, М.Ю. Юхневич.

 Столяров Б.А. запевняє, що включення музею в освітній процес сприяє формуванню психологічної та моральної підготовленості людини не тільки до життя в стрімко змінюваному світі, а й бути суб’єктом соціокультурних перетворень, що відбуваються в ньому. Автор впевнений, що музейно-педагогічні програми мають впроваджуватись із дітьми старшого дошкільного віку – це найбільше відповідає особливостям психології дітей 5-6 років і традиціям світової практики.

Сьогодні ми шукаємо в музеї партнера по вирішенню завдань, пов'язаних з вихованням і освітою дітей, через здійснення музейно-педагогічної діяльності, як в умовах музейного середовища, так і в умовах дошкільного навчального закладу.

Освітня роль музейної педагогіки не обмежується лише переказом готових знань та доступом до експонатів з різних галузей науки, мистецтва або техніки. Її ідеї реалізують гуманістичну модель навчання, коли значну увагу приділяють розвитку уяви, інтелекту, зацікавлень та навичок спілкування. Це підвищує ефективність розвитку і навчання, дає змогу налагоджувати взаємодію педагога з дітьми у музейному середовищі.

Основною метою музейної педагогіки є: залучення до музеїв підростаючого покоління, творчий розвиток особистості. Тому на сьогоднішній день музейну педагогіку розглядають як інноваційну педагогічну технологію.

 1.2. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНОГО МІНІ-МУЗЕЮ В ДНЗ.

 

Музейна педагогіка – порівняно молода галузь педагогічної науки, предметом дослідження якої є культурно-освітня діяльність в умовах музею. Об’єктивна наявність педагогічного потенціалу в його просторі свідчить про можливість та необхідність використання музею з освітньою метою. У терміні музейна педагогіка закладено розуміння того, що музей здатний у числі інших сучасних чинників цілеспрямовано забезпечувати процеси виховання і навчання.

Музей у сучасному дошкільному закладі – це не лише науково-просвітницький осередок, але й центр культури, який розв'язує завдання розвитку, навчання та виховання особистості. Музейні експонати мають унікальну особливість впливати одночасно на інтелектуальні, вольові та емоційні сторони особистості дитини. 

Саме тому, для реалізації цих завдань у дошкільному навчальному закладі має бути створений відповідний розвивальний життєвий простір, сприятливий для розгортання активного буття дітей у природному середовищі у специфічних для старшого дошкільного віку видах діяльності: ігровій, навчально-пізнавальній, мовленнєво-комунікативній, продуктивній.

Оскільки екологічне виховання – один із пріоритетних напрямків в системі освіти нашого дошкільного навчального закладу, було прийнято рішення щодо впровадження екологічних міні-музеїв, як способу впливу на почуття дітей, їх свідомість, погляди та переконання.

Звичайно, в умовах дошкільного навчального закладу неможливо створити експозиції, що відповідають вимогам музейної справи. Тому і називаються ці експозиції «міні-музеями». Частина слова «міні» відображає вік дітей, для яких вони призначені, розміри експозиції і чітко визначену тематику такого музею. Призначення створюваних міні-музеїв – залучити дітей у діяльність і спілкування, впливати на їхню емоційну сферу. Психологічні дослідження дозволили побачити, що у дітей, які займаються в музейно-освітньому просторі певним чином модифікується розумова діяльність, діти більш вільно оперують образами.

Свою роботу з педагогічним колективом розпочала з проведення анкетування щодо обізнаності колег з даної теми. На меті мала виявити рівень знань вихователів про інноваційну технологію «Музейна педагогіка». Переконатися в тому, що педагоги зацікавлені у створенні міні-музеїв в групових осередках і зможуть залучити батьківську громаду до співпраці.

Діагностика поточного стану рівня обізнаності педагогів з інноваційною технологією «музейна педагогіка» виявила недоліки, а саме:

• серед респондентів низький рівень з даного питання мають 70% (додаток 1);
• переважна більшість педагогів рідко відвідують музеї – 60%;
• недостатній рівень знань  про музеї та пам’ятки природи рідного краю – 40% (додаток3).

Крім того, суттєвим недоліком було нечітке формування принципів музейної педагогіки. Але позитивним виявилося, що 80% педагогів виявили бажання детально ознайомитися з музейною педагогікою і зацікавилися ідеєю впровадження в практику дошкільного навчального закладу екологічних міні-музеїв. 

Аналізуючи отримані дані, можна стверджувати, що проблема полягає в тому, що педагоги не в повній мірі володіють необхідними знаннями про природно-географічне оточення дошкільників,  не використовується потенціал музеїв рідного краю і самими батьками. Отже, саме музейна педагогіка забезпечить формування екологічної культури дошкільників, розвиток креативності та творчих здібностей, усвідомлення своєї відповідальності за збереження природного довкілля.

Оскільки робота методичної служби з педагогами – підвищення їхньої компетентності, в методичному кабінеті було оформлено папку з нормативно-правовими документами по впровадженню питання музейної педагогіки в роботу дошкільного закладу. Також розроблено «Алгоритм моделі музейної педагогіки» (додаток 4), Положення про екологічні міні-музеї ДНЗ № 463 (додаток 6) та ряд методичних рекомендацій на допомогу вихователям:

• «Організація екологічного міні-музею в ДНЗ»(додаток 5);
• «Складові міні-музею» (додаток 7);
• «Особливості місця розташування екологічних міні-музеїв» (додаток 8);
• «Оформлення екологічних міні-музеїв»(додаток 9);
• «Схема опису експонатів в каталозі» (додаток 10);
• «Екскурсійна робота в міні-музеї»(додаток 11).

Виходячи з цього, роботу у закладі було розпочато з проведення консультації для вихователів «Організація міні-музею в умовах дошкільного навчального закладу». Вихователі прийняли активну участь у інноваційному педагогічному турнірі «Природа і дитяча творчість». Проведено презентації по ознайомленню із дитячими музеями міста Києва та цікавими пам’ятками та об’єктами природи рідного краю. До участі у створенні презентацій долучилися вихователі всіх вікових груп. Це дало змогу значно розширити знання педагогів з даної теми та переконати їх у доцільності введення музейної педагогіки в роботу дошкільного навчального закладу саме через організацію екологічних міні-музеїв.

         Відомо, що світогляд ґрунтується на узагальнених знаннях. Саме узагальнення, даючи змогу абстрагуватися від великої кількості об'єктів і явищ, їх сутності, виробляє цілісний погляд на світ. Навчально-виховний процес побудували так, щоб картина світу природи поставала перед дитиною не як набір відомостей, а розгорталася поступово й системно. Знання про факти є базою, основою всіх інших знань, тому що вони відбивають безпосередню реальну дійсність. Щоб знання засвоювалися, вони повинні бути не тільки зрозумілі, а й упорядковані і послідовно включені в систему вже наявних знань. Як свідчать дослідження, розрізнені знання, так і лишаються на рівні констатації, не сприяють розвиткові, формуванню пізнавальних інтересів. Вихователі самі губляться в хаосі різноманітних об’єктів і явищ, не надають їх узагальненню вагомого значення, а часто-густо не знають, як навчити дітей узагальнювати. Тому мною було розроблено методичні рекомендації «Тематика екологічних міні-музеїв» (додаток 12), спрямовано увагу педагогів на складові міні-музею та наповнюваність розділів (додаток 7).

 Метою було допомогти вихователям опрацювати тему у різних напрямках, виділити: орієнтування за зовнішніми ознаками, властивості, стани, якості (для неживих об'єктів природи), середовище існування (для рослин і тварин), значення природи для життя людей, правила дбайливого ставлення до природи. Така схематична систематизація дала змогу педагогам зорієнтуватися, яку інформацію мають засвоїти діти з певної теми протягом роботи у міні-музеї, систематизувати знання про світ природи й різні способи пізнавальної діяльності, врахувати закономірності психічного розвитку дітей певної вікової категорії, передбачити психологічні стимули в засвоєнні знань і вихованні правильного ставлення дітей до навколишнього середовища. А в подальшому працювати над збагаченням розділів музею експонатами, ілюстраціями, цікавими фактами, залучаючи до співпраці батьків та дітей, змінювати і удосконалювати їх, враховуючи запит певної вікової групи.

Розуміючи те, що кожна дитина за своєю природою допитлива та спостережлива, педагоги нашого дошкільного закладу в своїх групах та методичному кабінеті створили екологічні міні-музеї, щоб кожен вихованець відчув себе дослідником і мудрим мислителем. Відомості про природні об'єкти систематизовано за певними темами, які було втілено у міні-музеї:

- «Плоди дерев»;

- «Дивовижні мушлі»;

- «Таємниці води»;

- «Чарівне зернятко»;

- «Краса каменю»;

- «Кора дерев»;

- «Чарівне яєчко»;

- «Бджілка трудівниця»;

- «Чудо-дерево»;

- «Дивовижний світ природи»;

- «Собака – друг людини».

Теми міні-музеїв актуальні та цікаві для дітей. У наших екологічних міні-музеях є багато цікавих експонатів. У середовищі екологічного музею педагоги проводять з дітьми тематичні бесіди, екскурсії-огляди, заняття, пошуково-дослідницьку діяльність, екологічні ігри на розвиток чуттєвого сприймання природи; розглядають експонати; обговорюють і розігрують ситуації на екологічну тематику.

Позитивний результат отримали від залучення батьків до створення міні-музеїв. Вони проявили не аби яку зацікавленість, були активними у створенні експонатів, малюнків, творчих виробів, добирали фотографії, допомагали облаштувати середовище. В міні-музеях і діти є активними творцями та дослідниками – діти можуть торкатися експонатів, змінювати їх місце розташування, проводити дослідницьку діяльність. Міні-музеї дають змогу розвивати пізнавальні процеси та світогляд дітей, формують їхнє ставлення до світу, сприяють ліпшому розумінню природних явищ.

Створення екологічних міні-музеїв сприяє реалізації екологічного аспекту Базового компоненту, бо дозволяє активізувати у дошкільників інтерес до того чи іншого природного об’єкту, розширити об’єм знань, сформувати емоційно-чуттєве ставлення до нього, сформувати такий аспект екологічної культури як засвоєння норм і правил поведінки стосовно даного об’єкту природи, бажання дбайливо ставитися до нього.

Порівняльний аналіз рівня освіченості педагогів з інноваційною технологією «Музейна педагогіка» на кінець 2015 навчального року виявив позитивні зрушення в обізнаності вихователів в порівнянні із 2014 роком, а саме:

• серед респондентів низький рівень складає 20%;
• достатній рівень має – 50% педагогів;
• високий рівень здобули – 30% (додаток 2).

Як результат – педагоги систематизували і конкретизували знання з питань музейної педагогіки, розширили уявлення про можливості екологічного виховання через організацію міні-музеїв в дошкільному закладі, залучили батьків до тісної співпраці по збагаченню музейних експонатів та безпосереднього відвідування з дітьми музеїв та природних об’єктів міста Києва. З вихованцями старших груп  та батьками вихователі провели ряд екскурсій вихідного дня до музеїв «Мамаєва Слобода», «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни», «Водно-інформаційний центр. Музей води», «Науково-природознавчий музей», «Київська обсерваторія». 

     І. ВИСНОВКИ

Аналізуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що однією з ефективних інноваційних технологій формування екологічної культури дошкільників, розвитку в них креативності та творчих здібностей є музейна педагогіка.

Робота в екологічних міні-музеях систематична, посильна та направлена на позитивний кінцевий результат. Є ефективною формою роботи для формування основ екологічної свідомості дошкільнят в знайомстві з об’єктами природи.

Завдяки цікаво й доступно організованій діяльності в міні-музеях нам вдалося сформувати в дошкільників основи екологічної свідомості, що полягає у повазі до всього живого, відчутті потреби оберігати довкілля, природо доцільній поведінці.

Робота зі створення міні-музеїв згуртовує колектив вихователів, батьків, дітей. Батьки є активними учасниками педагогічного процесу.

Зіставивши педагогічні спостереження від спілкування з дітьми, батьками, ми переконалися в тому, що внаслідок поліпшення партнерських відносин з батьками спостерігається зростання духовно-морального виховання дітей, що підтверджує проведений нами моніторинг.

Створення навіть маленької експозиції активізує різно­манітні форми роботи не тільки з педагогічним колекти­вом і вихованцями, а й із сім’ями дітей.

ІІІ. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Малюшова Н. Здрастуй, музей // Дошкільне виховання. -2009. - N11. - с. 24-29

2. Рижова Н., Логінова Л., Данюкова А. Міні-музей в дитячому саду. М: Лінка-Прес, 2008

3. Трунова, М. Секрети музейної педагогіки: з досвіду роботи // Дошкільне виховання. - 2006. - N 4. - С. 38-42.

4. Чумалова, Т. Музейна педагогіка для дошкільнят // Дошкільне виховання. - 2007. - N 10. - С. 44-50.

5. Чумалова, Т. Основні принципи музейної педагогіки: подорож на машині часу // Дошкільне виховання. - 2008. - N 3. - С. 58-63.

6.Воронович В. М. Управління навчально-виховним процесом засобами музейної педагогіки/ В. М. Воронович. N 12. - 2007. - С. 

7. Музейна педагогіка. З досвіду методичної роботи. Під ред. А. Н. Морозової, О. В. Мельникової. М.: ТЦ "Сфера", 2006.

8. Рижова Н.А. Розвиваюче середовище дошкільних установ. М.: Лінка-Прес, 2004.