УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ

СВЯТОШИНСЬКОЇ РАЙОННОЇ В МІСТІ КИЄВІ

ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 463

Святошинського району міста Києва

Методична розробка

«Формування екологічної компетентності дошкільників в процесі ознайомлення з характерними особливостями існування птахів рідного краю»

Вихователь: Гончарук Людмила Миколаївна

Київ 2026

АНОТАЦІЯ

На сучасному етапі становлення Української держави питання екологічної освіти і виховання підростаючого покоління перебувають в центрі уваги суспільства. Особливо важливо зацікавити дитину світом природи, адже в даний час існування біосфери спостерігається її посилене руйнування, і не останнє місце  в цьому процесі займає людський фактор. У цьому контексті особливого значення набуває формування пізнавальної активності дітей до світу природи з урахуванням багатовікового досвіду існування нашого народу в природному середовищі та впровадження традицій раціонального природокористування в сучасний соціум. Важливо розпочинати таку роботу з раннього віку, використовуючи весь накопичений досвід як народної педагогіки, так новітніх досліджень та системно продовжувати на всіх щаблях освіти.

Сучасна освіта, побудована на гуманістичних і духовних орієнтирах, накопичених за тривалий час існування людства та є засобом відтворення й нарощування інтелектуального, морального і духовного потенціалу народу та спрямована на втілення в життя завдань збереження та покращення природного довкілля.

В даному контексті ознайомлення дітей зі світом птахів як однієї з важливих ланок сукупності живих організмів дає надзвичайно великі можливості для формування пізнавальної активності. Відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти освітня лінія «Дитина у природному довкіллі» та програма «Дитина» передбачає засвоєння дитиною системи елементарних (доступних) знань про довкілля — уявлення про причинно-наслідкові зв’язки у природному довкіллі та взаємозв’язок природних умов, рослинного та тваринного світу; розвитку у дитини емоційно-ціннісного та відповідального екологічного ставлення до природного довкілля, готовності включатись у практичну діяльність, що пов’язана з природою.

Запропонована методична розробка: «Формування екологічної компетентності дошкільників в процесі ознайомлення з характерними особливостями існування птахів рідного краю», враховує вимоги Базового компонента дошкільної освіти України та може бути використана вихователями дошкільних навчальних закладів.

У даній методичній розробці, представлено теоретичний та практичний матеріал, спрямований на формування екологічної компетентності дитини.

Саме процес ознайомлення з птахами рідного краю найбільш насичений позитивним емоціями, спілкуванням з живою природою та являється  не лише джерелом знань, а виступає стимулом до подальшого тривалого пізнання. На мою думку, дана тема недостатньо широко використовується в роботі з дітьми,  тому задля реалізації завдань освіти сталого розвитку повною мірою, намагаюсь привернути увагу колег до даної теми.

Зміст:

2. Вступ………………………………………………………………………..5

3. «Система роботи з формування екологічної компетентності дошкільників в процесі ознайомлення з характерними особливостями існування птахів рідного краю»………………………………………………………………..7

4. Висновок………………………………………………………………......21

5.Література……………………………………………………………….....22

6. Додатки……………………………………………………………………23

6.1 Діагностичний опитувальник «Що я знаю про птахів»……………....23

6.2 Анкета для батьків…………………………………………………..…..24

6.3 Діаграма «Рівень знань дітей»……………………………….…………26

6.4 Діаграма «Анкетування батьків»……………………………………….27

6.5 Інтелектуальні карти «Птахи Київщини»……………………...………28

6.6 Опорна схема для складання розповіді………………………………...35

6.7 Цикл спостережень за птахами взимку………………..………….……36

6.8 Конспекти занять…………………………………………………...……46

6.9 Дослідно-експериментальна діяльність………………………………...58

6.10 Проектна діяльність……………………………………………….……64

6.11 Мнемотаблиці……………………………………………………….….83

6.12 Діаграма результативності проведеної роботи………………………86

6.13 Фотогалерея…………………………………………………………….87

ВСТУП

«Вмійте відкрити перед дитиною в довкіллі щось яскраве, щоб життя заграло перед дітьми усіма барвами веселки. Залишайте завжди щось недоказаним, щоб дитині захотілось знову і знову повертатися до того, про що вона дізналася».

В. О. Сухомлинський

Сьогодні наша планета опинилась у небезпеці, і захистити її від екологічної катастрофи може людина, яка здатна почути дихання листя й пісню жайворонка, яка вважає себе частиною природи, і яка бажає зберегти цю природу для наступних поколінь. Ми маємо виховати таку людину, збагатити її знаннями, навчити любити свою землю і розумно використовувати її багатства. Найсприятливіший період для роз’яснення завдань екологічного виховання – це дитинство. Маленька дитина пізнає світ з відкритою душею й серцем. Яким обуде її ставлення до цього світу, чи навчиться вона бути господарем, який любить і розуміє природу – залежить від її виховання в сім’ї та дитячому садку.

Розпочинаючи роботу по ознайомленню дітей з птахами рідного краю, я помітила що діти захоплюються не лише спостереженнями, а й з великим задоволенням переглядають енциклопедії, ілюстрації, розмальовують розмальовки з зображенням птахів, слухають аудіоголоси та пташиний спів. Особливо цікаво було спостерігати за їх емоціями в процесі виготовлення екогодівниць, підгодовування на майданчику чи слухання співу на прогулянці. Їх захопливі  розповіді про птахів батькам чи одноліткам наштовхнули мене на створення і розроблення власних авторських інтелектуальних карт «Птахи Київщини». Використовуючи інтелектуальні карти на практиці, стало зрозуміло що з їх допомогою легко і швидко подавати навчальний матеріал вихованцям, поглиблювати їх знання чи закріплювати вже отримані, складати описові розповіді, здійснювати формування системи вмінь і навичок природо доцільної поведінки.

Робота по ознайомленню з особливостями існування птахів, як структурний компонент всієї освітньої діяльності полягає в тому, що у дітей формуються здібності розглядати конкретні природні об’єкти. Дана діяльність сприяє активному засвоєнню та використанню набутих дітьми знань, а отримані враження спонукають дітей до активного обміну думками, допомагають формувати судження на основі аналізу та порівняння, встановлювати причинно наслідкові зв’язки.

«Глибоко помиляються ті, хто вважають, що якщо дітей оточує природа, то вже в самому цьому факті криється могутній стимул розумового розвитку.
У природі немає жодної магічної сили, що впливає на розум, почуття та волю.

Природа стає могутнім джерелом виховання лише тоді, коли людина проникає думкою у причинно-наслідкові зв’язки» вважав В.О. Сухомлинський.

СИСТЕМА РОБОТИ З ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В ПРОЦЕСІ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ З ХАРАКТЕРНИМИ ОСОБЛИВОСТЯМИ ІСНУВАННЯ ПТАХІВ РІДНОГО КРАЮ

В умовах сьогодення проблеми екології та екологічного виховання дітей відзначаються особливою актуальністю. Людина є невід’ємною  частиною природи, тому її життєдіяльність цілком залежить від благополуччя навколишнього середовища, а гармонійні стосунки людини і природи є запорукою життєдіяльності і здоров’я людської цивілізації.

Орнітологія – розділ зоології, що зосереджує увагу на вивченні ембріології, морфології, фізіології, екології, систематики і географічного розповсюдження птахів. Птахи відіграють важливу роль у природі та житті людини. Вони можуть жити скрізь, де є рослини й тварини, придатні для їхнього живлення: у лісах і садах, на луках і болотах, у тундрі, у степу, у пустелі. Проте з кожним роком все більше видів птахів зменшується за чисельністю, поширенням, багато які стають рідкісними або зовсім зникають на великих територіях (на сьогодні повністю зникло близько 200 видів). Для запобігання зникнення птахів – їх треба охороняти. Мало занести той чи інший вид на сторінки Червоної книги, прийняти закон про охорону птахів – треба їх вивчати, досліджувати, знати їх потреби щодо навколишнього середовища.

Мета екологічної освіти на сучасному етапі – формування системи  наукових знань, поглядів, переконань, які закладають основи бережного дбайливого ставлення до навколишнього  природного середовища. Одним з пріоритетних і дієвих шляхів подолання зазначеної проблеми є виховання природоохоронної свідомості людини з раннього віку. Зміст роботи полягає в розкритті перед дітьми цінності природи. Сучасний незадовільний стан довкілля доводить, що екологічну грамотність особистості необхідно формувати з раннього дитинства, перетворюючи її на спосіб життя кожної людини.

В сучасних умовах проблема екологічного виховання дошкільників набула особливої гостроти та актуальності. Раніше в кожному дворі взимку висіли годівниці, люди дбали про птахів, кожен день разом з дітьми виходили на вулицю й підгодовували пернатих. Зараз же рідко де можна побачити ці маленькі будиночки для птахів.

Я вважаю, що саме в період дошкільного дитинства відбувається становлення людської особистості, формування екологічної культури. Тому дуже важливо розбудити в дітях інтерес до живої природи, виховати любов до неї, навчити берегти навколишній світ.

Задля досягнення високого рівня екологічної компетентності вихованців, зміст своєї роботи я спрямувала в русло, що вимагало розкриття різностороннього значення птахів: навчального, інтелектуального, пізнавального, розвивального, естетичного. Я вирішила працювати над поглибленим вивченням характерних особливостей існування птахів нашої місцевості. Оскільки вважаю, що дана тема здійснює величезний вплив на:

• формування глибоких знань про природне середовище;
• екологічний стиль мислення і відповідальне ставлення до природи;
• вміння вирішувати екологічні проблеми;
• безпосередню посильну участь у природоохоронній діяльності;
• почуття дітей, їх свідомість, погляди, переконання. 

Для визначення рівня знань дітей за обраною темою мною було проведено діагностичне опитування «Що я знаю про птахів» (додаток 1) та анкетування батьків (додаток 2), з метою визначення впливу родини на формування природо доцільної поведінки та екологічної компетентності.

В процесі діагностування дітей  я з’ясувала, що 20% - мають достатній рівень знань про птахів, 30% - середній рівень, а 50% - низький (додаток 3).

Анкетування батьків показало, що 40% - не визнають цінність впливу природи на формування екологічно компетентної дитини, 25% опитаних – не використовують ліс, парк, сквер для прогулянок з дитиною через надмірну зайнятість, 15% - не переглядають з дитиною фільми, телепередачі чи книги про природу, а 10% - ніколи не виготовляли годівниць, шпаківень(додаток 4).

На другому етапі  роботи я запропонувала батькам поглибити знання дітей з даного розділу програми, на що отримала позитивну реакцію батьків.

Вся подальша робота по накопиченню знань у дітей про птахів рідного краю та формування у них екологічної компетенції, здійснювалась через заплановані, організовані та проведені мною наступні види діяльності:

• Спостереження;
• Організовані заняття;
• Бесіди та розповіді екологічного змісту;
• Посильна природоохоронна діяльність;
• Ігри: екологічні, дидактичні, медитації, подорожі;
• Проєкти;
• Пошуково дослідна діяльність;
• Екологічні свята, тижні, виставки;
• Читання літературних творів, вивчення пісень, закличок, прислів’їв;
• Перегляд фотоальбомів, енциклопедій;
• Слухання аудіозаписів голосів, музичних творів;

Найбільшу перевагу в процесі накопичення у дітей знань про птахів я віддавала спостереженням (додаток 7) за живими об’єктами, оскільки під впливом спостережень формується спостережливiсть, сукупнiсть особистих якостей і здiбностей, що передбачають уміння помiчати суттєве в навколишньому свiтi, правильно розпiзнавати типовi риси об’єкта. Метод спостереження має особливий вплив на пiзнання дiтьми природи, оскiльки вiн спирається на чуттєве сприймання, забезпечує живе контактування дiтей з реальнами об’єктами природи. Відтак, формуються реалiстичнi уявлення дiтей про об’єкти природи та зв’язки мiж ними. Участь мислення у сприйманнi стимулює пiзнавальний пошук дітей, сприяє зв’язку набутих чуттєвих образiв із тими, які набуті попередньо, допомагає ваникненню власних суджень. Спостереження за об’єктами природи сприяють розвитку мови дiтей. У процесi спостережень розвиваються аналiзатори: зiр, дотик, слух, нюх, засвоюються сенсорнi еталони. Новi знания, яких набувають дiти, стають поштовхом для розвитку пiзнавальних iнтересiв. Особливого значення набувають спостереження у формуваннi любовi до рiдного краю, як однiєї із основ нацiонального дитячого садка; в естетичному вихованнi, оскiльки саме під час спостереження закладають його основи, формують естетичнi враження.

Організовані спостереження були як короткотривалі, епізодичні так і довготривалі та в різні пори року. Саме спостереження сприяють формуванню та усвідомленню причинно наслідкових зв’язків. Спочатку прямих: пташка – гніздо, гніздо – пташеня; потім зворотніх: пташеня – пташка; а згодом і опосередкованих зв’язків: рослина – попелиця – синиця – гніздо – пташеня; і в решті решт причинно наслідкові: грунт – рослини – комахи – птахи – пташенята. Плануючи даний вид діяльності, прагну щоб наші зустрічі з птахами відбувалися систематично. Для цього намагаюся якомога частіше привертати увагу дошкільнят до пернатих (за  умови їх наявності поруч), їх поведінки, зовнішнього вигляду, дзвінкого галасу чи мелодійної пісні,  а також пропоную потурбуватись про них ( в залежності від сезону – в спеку облаштувати поїлочки  і цим врятувати їх від спраги; восени назбирати жолудів – щоб з настанням холодів класти їх до годівниць; пізньої осені та взимку – повісити годівниці та насипати туди смачного соняшникового насіння; виготовити екогодівничку вдома з батьками чи зі старшими братиками і сестричками і повісити  її біля свого вікна чи у дворі). Звісно всі наші спостереження активно супроводжувалися словом. З допомогою слова повідомляю мету, керую розгляданням об’єкта та досить часто фіксую результат самого спостереження в бесідах чи розповідях про те що ж діти бачили, помітили. Оскільки спостереження в природі за птахами не завжди дають змогу розгледіти деталі через далеку відстань, маленький розмір пташки та надмірну полохливість деяких представників виникає потреба використання ілюстративного матеріалу. Безумовно я обираю матеріал чіткий, з правильними пропорціями, без спотворень, відповідно віку дітей, естетичний, логічний та послідовний, відповідний програмі (темі, етапу розвитку), та щоб сприяв пізнавальній активності та розвитку дітей. Розглядання картин, ілюстрацій допомагає вирішувати різноманітні завдання, в першу чергу уточнювати, повторювати та закріплювати знання про живий об’єкт, збагачувати їх, оскільки сприймання статистичного зображення на картинці чи таблиці створює умови для уточнення дитячих вражень. Ілюстративний матеріал, що зображує птахів повинен викликати у дітей чуттєві образи, близькі до сприймання дійсності, тобто має бути виконаний реалістично.

Плануючи та організовуючи заняття по ознайомленню з особливостями існування птахів рідного краю, намагаюсь побудувати їх так щоб у дітей не лише формувалися нові знання, а й проявлялася їх допитливість та зацікавленість, вироблялися навички природодоцільної поведінки в довкіллі, пробудилося бажання піклуватися про птахів та брати посильну участь у збереженні місцевої пташиної фауни. Готуючи різні дидактичні посібники до даних занять, виникла ідея створення авторських інтелектуальних карт «Птахи Київщини»
(додаток №5). Дані картки вміщують досить великий обсяг навчальної, цікавої, достовірної та важливої інформації про кожну пташку і цим значно полегшують педагогу підготовку та проведення заняття.

Інтелектуальна карта («карта-розумових дій», «ментальна карта», «карта пам’яті» Mind Map) – це схема, яка візуалізує певну інформацію під час обробки її людиною. Головна особливість інтелектуальної карти полягає в тому, що її окремі елементи пов’язуються, головним чином, візуальними зв’язками, найбільш звичними для дитячого мислення і пам’яті. Інтелект-карта відображає зв'язки (смислові, асоціативні, причинно-наслідкові та інші) між поняттями, частинами, складовими проблеми, яку ми розглядаємо. Карта пам’яті зображується у вигляді схеми, на якій зображені слова, поняття зв’язані гілками, які відходять від основного слова або поняття. Суть побудови інтелектуальної карти полягає в тому, щоб за допомогою зрозумілих символів, образів, об’єктів, асоціацій, якими мислить дитина, наочно зобразити карту знань на обрану тему.

Етапи побудови інтелектуальної карти:

• Об’єкт уваги (зображений у центрі);
• Основні теми пов’язані з головним об’єктом (радіально розходяться від центрального об’єкту);
• Стрілки, або гілки (які пов’язують основні теми з об’єктом уваги, або другорядними темами основне їх призначення відповісти на питання: хто? які бувають? які особливості існування? яке значення?).
• Другорядні теми, які розкривають основні теми.

Подібний спосіб запису дозволяє карті пам'яті необмежено рости і доповнюватися. Цей метод можна легко використати на будь-якому занятті.

На першому етапі створення  колажу я повідомляю мету роботи — зосереджую увагу дітей на ключовому слові та  визначаю головне поняття. Далі через питання-відповіді здійснюється поступове відкриття  другорядних  тем пов’язаних з головним поняттям (щоб це все унаочнити, я завчасно добираю відповідні малюнки  та картинки, які діти наклеюють або малюють на колажі).

Метою другого етапу є класифікація знань дітей з вивченої теми. Схема доповнюється, перше коло слів розростається, збільшується за рахунок уточнень. Відповідно, на схемі розташовуються нові зображення.

На третьому етапі роботи  здійснюю систематизацію  знань дітей, знаходимо та встановлюємо всі зв’язки між гілками колажу, узагальнюємо інформацію.

Інтелектуальну карту тримаю  на видному місці, оскільки це дає змогу дітям підходити до неї,  вести певні обговорення з однолітками, поставити запитання мені, уточнювати для себе інформацію.

Карта знань допомагає реалізувати принципи педагогіки. Дає змогу охопити одним поглядом тему. Метод інтелект-карт підвищує якість та інтенсивність навчання, тренує пам’ять та задовольняє ту особливість дітей, коли пізнавальний інтерес до навчання спрямований на процес, а не на його зміст.

Цe сyчaсний тa прoстий iнстрyмeнт, використання якого сприяє:

• швидкoму oпрaцювaнню вeликих обсягів iнфoрмaцiї;
• зрyчнoму зaпaм’ятoвyвaння;
• рoзвиткy aсoцiaтивнoгo мислeння;
• -швидкому збагаченню лексики за темою;
• -yнaoчнeння тa прeзeнтaцiї мaтeрiaлiв.

Оскільки інтелект-карта складається за активної участі дітей на їхніх очах, охоче дітьми коментується, багаторазово удосконалюється та доповнюється, то здобуті з неї знання стають основою при складанні опису птахів дітьми за опорною схемою (додаток№4)

Не менш важливими в процесі ознайомлення дошкільнят з особливостями існування птахів рідного краю є бесіди та розповіді, оскільки вони активізують мислення, розвивають та збагачують мовлення, закріплюють термінологію (назви птахів, їхні ознаки), сприяють засвоєнню понять. Через запитання та обговорення (наприклад, "Чим ми можемо допомогти птахам?"), діти пригадують вже відоме і засвоюють нове.

Оскільки розповідь є послідовним викладом навчальної інформації, я часто з її допомогою шляхом логічного викладу основного змісту навчального матеріалу, виокремлюю основні поняття, використовуючи при цьому різноманітні засоби навчання. Зазвичай розповідь використовую за умови, що деякій матеріал відомий дітям, але потрібно його розширити. Це може бути опис птаха, його особливості виведення та вигодовування потомства, характеристика взаємозв’язків і процесів розвитку природи. Під час розповіді про сезонні зміни у житті птахів демонструю їх перебіг використовуючи при цьому картини, малюнки, ТЗН. Завжди намагаюсь доступно і послідовно викладати інформацію, щоб діти зрозуміли основне, виділили із нього окремі поняття і сформулювали питання, які створюють сюжет розповіді. Розповідь вихователя вирізняється: по-перше, оперативністю, може негайно задовольнити дитячу допитливість, сформувати ставлення до об’єктів природи; по-друге, розповідь можна використовувати у оптимальніших педагогічних ситуаціях, коли у дітей виникає інтерес до певного об’єкта чи явища; по-третє, – потреба у її використанні виникає під час наочного сприймання об’єктів, що забезпечує тісний зв'язок між наочністю і словом; по-четверте, вихователь завжди може побудувати розповідь із урахуванням віку дітей та їхньої підготовленості до сприймання інформації. До сюжетних розповідей належать і словесні логічні завдання, як різновид розповіді, в якій перед дітьми ставлять проблемні запитання для вирішення. Проблемні запитання слід ставити з дотриманням певної логічної послідовності. Це: – викликати активне пізнавальне ставлення дітей, їх внутрішню зацікавленість; – зміцнювати інтерес до засвоєння нових знань; – розкривати причинно-наслідкові зв’язки; – сприяти доказовості та стимулювати критичне мислення; – викликати гуманні почуття, доброту і співчуття дітей. Словесні логічні завдання використовую здебільшого тоді, коли вже сформовано певні знання дітей про птахів. Особливе значення мають логічні завдання, які спонукають дітей до природоохоронних заходів та виконання ними певних правил. А саме:

1. Оберігати птахів, не брати їх із місць перебування.

2. Дбайливо ставитися до рослин, дерев, водойм, повітря, оскільки це середовище існування птахів. Про грунт потрібно турбуватися, підживлювати його. Воду потрібно використовувати економно, адже без неї неможливе життя. Не можна забруднювати водойми різними предметами. Не можна розпалювати багаття, оскільки воно не   лише забруднює повітря, а знищує траву, кущі, дерева які є місцем гніздування птахів.

3. Під час перебування біля річки, озера треба пам’ятати, що  це не лише домівка водоплавних  птахів, а й місце їх живлення. Ні в якому разі не викидати ніякого сміття у водойми та поблизу них.

(“Олег з мамою пішли купатися на річку.

– Дивися, мамо, скільки качок плаває. Можна ми їх погодуємо хлібом? – запитав хлопчик у мами.

– Можна, - відповіла мама. Чи можна так робити? Чи всіх птахів можна підгодовувати хлібом? Чому?”)

Словесні логічні завдання використовую як у повсякденному житті так і на заняттях. Широке використання розповідей в роботі з дошкільнятами вимагає від педагога достатніх природничих знань та методику їхнього викладу.

До посильної природоохоронної діяльності дітей відноситься піклування про птахiв на дiлянці закладу дошкільної освіти. Щоб таких можливостей було більше, потрібно приваблювати птахів дотериторії. Птахів приваблюють для того, щоб можна було спостерiгати за ними і водночас формувати позитивне ставлення дiтей до них, а також для знищення з їх допомогою комах-шкiдникiв.  Шпакiвні i синичники мають бути обов’язково iз кришкою, що знiмається.  Розвiшувати штучнi гнiзда треба в таких мiсцях, куди не можуть дiстатися хижаки: на деревах, стiнах будiвель тощо. Гнiзда, якi заселенi птахами, треба перiодично перевiряти. Пiсля вiдльоту птахiв його слiд обов’язково очистити вiд гнiздового матерiалу і провести дезинфекцiю окропом. Батьки моїх вихованців відгукнулися на пропозиції виготовлення і годівниць взимку, і шпаківень навесні.

До птахiв, яких треба пiдгодовувати, належать синицi, повзики, дятли та iн. Бiльщiсть з них тримається бiля житла людини або поблизу вiд нього. Для комахоїдних птахiв, якi зимують на Київщині характерним є те, що значна їх частина переходить на живлення насiнням рiзних рослин. Особливо важкi умови для добування їжi виникають пiд час ожеледицi, великого снiгопаду, коли бiльшiсть корму стає недоступною. Короткий зимовий день обмежує i час добування їжi. Якщо для птахів розвiшувати годiвницi i в певнi години поповнювати кормом, то це допоможе їх уберегти вiд загибелi та сконцентрувати у певному районi. Годiвницi можуть бути рiзнi: дощечка з бортами по краях, пiдвiшена бляшанка, столик з дахом (виготовлення такіх годівниць вимагає участі батьків).

Я зазвичай виготовляю з дітьми екогодівниці, які не потребують надмірних зусиль: смаколики з зернових сумішей на природному жирі, картонні втулочки з туалетного паперу змащені борошняним клейстером та обсипані насінням, яблука в які діти натикають гарбузове чи соняшникове насіння, шматочки свіжого сала. Для зимової пiдгодiвлi можна використовувати гарбузове, конопляне, кавунове та динне насiння (багато з якого діти самостійно чи з незначною підтримкою рідних можуть зібрати впродовж літнього відпочинку), несолоне сало, кiстки, крихти бiлого хлiба, залитi будь-яким жиром. Чорний хлiб шкiдливий для птахiв. Інколи дуже важливе значення для приваблювання птахiв, мають створенi постiйнi водопої, зокрема там, де немає природних водойм. Штучно створенi невеликі водойми – ванночки, бетонованi поїлки, жерстянi банки тощо треба перiодично заповнювати водою. Всі перелічені види діяльності посильні дітям і виховують не тільки самостійність та працьовитість, а й гуманне ставлення до птахів та природи вцілому.

Ще К.Д. Ушинський радив зробити серйозне навчання цiкавим, вважаючи це одним із найважливiших його завдань. Пiд час ознайомлення дiтей з птахами досить часто використовуюю рiзнi види iгор. Гра – основна дiяльнiсть дитини дошкiльного вiку, в якiй вона найбiльше задовольняє свої природні потреби. Iгри викликають у дiтей задоволення, пiдвищують емоцiйний тонус, сприяють формуванню у них уявлень про об’єкти природи, їхні якостi, виховують позитивне ставлення до природи. Надзвичайно важливим є вплив дидактичних ігор на закрiплення, систематизацiю i узагальнення знань про природу. Використання дидактичних iгор природничого змiсту за умови вiдповiдної пiдготовки дiтей i в певнiй системi дає змогу формувати мiцнi знання, систематазувати їх, пiдводити до узагальнень, розвивати мислення і мову. Я вважаю що саме i дидактичні гри сприяють ефективностi навчання дiтей у закладі дошкільної освіти, кращiй пiдготовцi до навчання в школi. Для вирiшення завдань по ознайомленню дошкiльникiв з птахами в своїй роботі використовую наступні дидактичні ігри:

• «Склади ціле»
• «Перелітні чи зимуючі»
• «Знайди пташку»
• «На гостину до пташини»
• «Нагодуй пташок»
• «Хто залишив ці сліди»
• «Хто зайвий»
• «Хто як кричити»
• «Назви дитинчат»
• «Чий дзьоб/хвіст?»
• «Знайди таку ж пташку»
• «Порахуй»
• «Де чий дім»
• «Якої пташки не стало»

Час від часу пропоную дітям ігри медитації: типу «Я пташка», «Я маленька синичка», «Пташечка літає», «Пташечка співає», «Пташенятко в гніздечку».
В залежності від матеріалу який опрацьовуємо, назва гри варіюється.

Рухливі ігри посідають своє почесне місце в повсякденній діяльності та сприяють всебічному повноцінному розвитку дітей. Мої вихованці із задоволенням грають в них та дуже полюбляють наступні «Пташки літають», «Пташки і кіт», «Горобці й автомобіль», «Совонька», «Пташечки в гніздечка», «Жабенята і журавель», «Переліт птахів», «Горобці стрибунці»

Не менш цікавою і корисною була проектна діяльність в процесі вивчення особливостей існування птахів рідного краю, оскільки має величезне значення для всебічного розвитку дошкільника. Вона розвиває самостійність, креативність, пізнавальні та комунікативні навички дітей, формує життєві компетентності, забезпечує зв'язок теорії з практикою, готує до школи, а також залучає батьків та педагогів до активної співпраці, роблячи навчання цілеспрямованим та цікавим процесом. Вона виховує відповідальність, цілеспрямованість, ініціативність та вміння знаходити рішення у реальних життєвих ситуаціях. Маю досвід організації та проведення таких проектів як: «Пташина їдальня», «Зроби годівничку – врятуй синичку», «Яблуню саджаю - про пташок дбаю», «Птахи- наші друзі», «Шпаківню ладнаю – шпаків з вирію чекаю».

Пошукова робота посилює інтepec до природи. Потяг до всього живого закладений у дітей від самого народження. Саме природна допитливість дітей обумовлює їх навчання. На необхідність організації пошуково дослідницької діяльності дітей неодноразово звертали увагу педагоги та психологи:
Березюк О. С., Русова В. В., Семенова А. В. Саме пошуково-дослідницька діяльність найближче підводить дитину до проблеми самостійних «відкриттів» у cвіті природи. Елементарним рівнем пізнавальних здібностей можна вважати безпосередній інтерес до нових фактів, до цікавих явищ. Більш високим рівнем пізнавальних здібностей є інтерес до істотних властивостей предметів або явищ. Цей рівень можна назвати стадією описовості, фіксація зовнішніх ознак і властивостей об’єкту Ще більш високий рівень пізнавальних здібностей становить інтерес дитини до причинно-наслідкових зв'язків, до виявлення закономірностей, що діють у різних умовах і пов'язані з елементами дослідницької творчої діяльності. В своїй роботі по ознайомленню дітей з характерними особливостями існування птахів рідного краю я спланувала організувала та провела таку практичну дослідну діяльність: «Для чого птахам пір’я», «Чому не намокає пір’я у водоплавних птахів» - діти з величезним зацікавленням розглядали різні види пір’їнок з допомогою лупи, порівнювали їх за розміром  та знаходили відмінності, намагалися дізнатися вагу пір’їнки на вагах, перевіряли її здатність літати , старанно капали водичку на змащений жиром аркуш  паперу  і щиро дивувалися чому краплинка не вбирається папером;  також з дітьми були проведені експерименти: «Що далі полетить?», «Нафта і пір'я». Діти, із задоволенням беручи участь в експериментуванні, переконалися, що пір'їнка летить далі тканини та паперу, а провівши дослідження «Нафта і пір'я», відповіли на запитання: «Що відбувається, коли птах сідає на воду, вкриту нафтовою плівкою?» – Пір'я забруднюється, злипається і пташка не може злетіти, стає здобиччю хижаків; а дослідження «Маса тіла синиці 25г – багато це чи мало» викликало довготривалу дискусію серед дітей  та спричинило порівняння багатьох речей з оточення, що тривало кілька днів поспіль(синичка – це як  столова ложка цукру без гірки, або 2 столові ложки какао, або цукерка «Гулівер», або 2 грецькі горіхи і т.п.; а здійснюючи експериментування «Горіх» та «Поживне насіння соняшника /гарбуза» переконалися в їх поживності та наявності корисних олій , що сприяють втамуванню голоду не лише пернатих, а й білочок. І з величезним задоволенням та цікавістю відшукують та старанно порівнюють пташині сліди на снігу, на піску чи на ґрунті після дощу під час пошуково дослідної роботи «Кому належать сліди».

Також в своїй діяльності намагаюсь планувати та проводити:

• тематичні тижні  як от «Потурбуймось про птахів», «Зустріч птахів»;   
• загальносадкова виставка дитячих творчих робіт «Птахи повертаються» до всесвітнього Дня Птахів;
• майстерклас по виготовленню оберега «Птах щастя» спільна діяльність дітей з батьками.

Велике значення в ознайомленні дітей із птахами  я надавала  дитячій природничій літературі, оскільки вона є суттєвим компонентом екологічного виховання. Глибшому зацікавленню дітей навколишньою дійсністю сприяли підібрані мною художні  і науково-популярні твори екологічної спрямованості (наприклад, В. О. Сухомлинського, К. Д. Ушинського, Л. Костенко) оскільки здійснюють суттєвий вплив на  розширення знань, знайомлять дітей з різноманітними явищами у живій і неживій природі, збагачують мову і формують уміння образно висловлювати свої враження. Добираючи художні твори для дітей я зазвичай дотримуюсь наступних вимог:

• добираю достовірну наукову і реальну інформацію;
• матеріали, в яких розкрито зв’язки і залежності в природі повинні бути доступними для дітей певної вікової групи;
• зміст творів повинен бути цікавим і привабливим для слухання;
• мова творів повинна бути виразною, поетичною;
• тексти творів повинні вирізнятися чіткою природоохоронною спрямованістю.

 Окрім прозових творів часто використовую  вірші  Г. Демченко, Д. Павличка, Т. Коломієць, Г. Бойко, Т. Шевченка,  Лесі Українки і інших, Найбільше дітям подобається вивчати  вірші з допомогою мнемотаблиць (додаток11). Також вивчаю з дітьми заклички про птахів, прислів’я та приказки, Із величезним задоволенням діти відгадують загадки, слухають українські народні казки та розігрують ігри драматизації за їх змістом. Дитячу літературу зазвичай використовую як під час занять так і в повсякденному житті.

Ну і звісно дітям подобається гортати  тематичні фотоальбоми, енциклопедії, переглядати коротенькі відео , слухати аудіозапис  пташиних голосів, їх спів – бо все це приносить не лише емоційне задоволення і хороший настрій , а й почуття любові до птахів та рідного краю, який є домівкою не лише для них, а й для нас з вами. Різноманітність пташиного співу позитивно впливає на психічне та фізичне здоров’я людей, а також знижує ризики серцево-судинних захворювань і діабету. Такі висновки оприлюднили науковці в журналі People and Nature.

На завершальному етапі я провела контрольне діагностичне опитування дітей, яке показало значно вищий рівень знань дітей. Результати даного опитування подано в Додатку № 12.

ВИСНОВОК

Результати роботи, зацікавленість дітей, їх активна участь довели доцільність вивчення даної теми. Діти з задоволенням та старанністю виконували всі поставлені завдання, активно працювали у тісній співпраці з педагогом, однолітками та батьками. А вся проведена робота посприяла:

• поглибленню та розширенню знань дітей про птахів рідного краю;
• формуванню знань про взаємозв’язки в природі;
• -формуванню у дітей допитливості, творчих здібностей, пізнавальної активності, комунікативних навичок;
• емоційно-ціннісного ставлення до природи,
• -формуванню навичок природодоцільної поведінки, чуйного та турботливого  ставлення  до птахів;
• позитивній динаміці взаємодії батьків і педагога.

Та й самі батьки моїх вихованців також помітили зміни у відношенні дітей до природи. Вони частіше звертають увагу на пернатих на вулиці, заводять про них розмову та цікавляться у батьків якимись фактами. Також більшість батьків бере активну  участь  у різноманітних  запланованих та організованих заходах  як у групі так і в закладі: виготовляють годівниці з підручних засобів, екосмаколики з різного насіння, шпаківні чи синичники, беруть участь у виготовлення оберегів та творчих виставках, а  в декого вдома з’явився папуга та канарки.

Отже підсумовуючи, можу сказати, що формування екологічної компетенції дошкільнят - це складний, безперервний і творчий процес, результатом якого є усвідомлене набуття екологічних знань, умінь і навичок, самоаналіз власної поведінки, що є необхідним для екологічно доцільної діяльності дітей.

ЛІТЕРАТУРА

1. Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція).
2. Бондарець В.І. Атлас птахів України. Київ: Знання, 2020.
3. Бєлєнька Г. Дошкільнятам про світ природи: старший дошкільний вік: навч.- метод. посібник/Г. Бєлєнька, Т. Науменко, О. Полєвіна - К.: Генеза, 2013.
4. Гавриш Н. Інтегровані заняття: Методика проведення. —К. : Шк. світ, 2007.
5. Дивний світ природи // Бібліотека вихователя дитячого садка, 2006, №13 – 14.
6. Денисенко Т. Подорожі в природу//Дошкільне виховання, 2012, №4.
7. Інтернет ресурси.
8. Каплуновська О., Самсонова О. Організація екологічної освіти в сучасному дошкільному навчальному закладі// Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2009. - №8.
9. Кот Н.М. Спільна робота дошкільного закладу і сім’ї з екологічного виховання дошкільників//додаток до газети «Дитячий садок» - 2001-№45(14).
10. Лисенко Н.В. Теорія і практика екологічної освіти – К., 2009.
11. Манилюк. Ю.С. . Плануємо залюбки: Орієнтовні матеріали до тематичних циклів. Шостий рік життя. Частина 2./ – Тернопіль: Мандрівець, 2009.
12. Плохій З. П. Формуємо екологічну компетенцію молодшого дошкільника: навч.-метод. посіб. до Базової прогр. розв. Дитини дошк. віку «Я у світі»/З.П. Плохій.- К.:Світич, 2010.
13. Присяжнюк Л. Проектуємо. Досліджуємо. Пізнаємо//Дошкільне виховання, 2012, №4.
14. 14.Швайка Л.А. Експериментальна діяльність у ДНЗ/уклад. Швайка Л.А., Молодушкіна І.В. – Х.:Вид.група «Основа»,2009.
15. 13. Яришева Н.Ф. Методика ознайомлення дітей з довкіллям у дошкільному навчальному закладі: підручник для ВНЗ/ А. М. Богуш, Н.В. Гавриш-К,:Слово, 2008.

ДОДАТОК №1

«Що я знаю про птахів»

ДОДАТОК №2

АНКЕТА

1.Що таке екологія?______________________________________________
____________________________________________________________________

2.Чи є у Вас кімнатні рослини вдома, які? Якщо ні, то чому?___________________________________________________________________________________________________________________________________

3.Чи є в родині домашні улюбленці? (вкажіть хто, в разі наявності) ____________________________________________________________________

4. Чи посадили ви з дитиною дерево?_______________________________ ____________________________________________________________________

5.Чи майстрували Ви коли небудь годівницю, шпаківню?___________________________________________________________

____________________________________________________________________

6.Чи маєте дома книги про птахів? природу?________________________

7.Чи дивиться Ваша дитина фільми, слайди, телепередачі про природу?____________________________________________________________

____________________________________________________________________

8.Як часто Ви буваєте на прогулянці з дитиною в лісі? в парку?___________________________________________________________________________________________________________________________________

9.Які природні об’єкти найбільше приваблюють увагу дитини на прогулянці в лісі чи парку?______________________________________________ ____________________________________________________________________

10.Чи знає Ваша дитина назви дерев, квітів, комах, птахів?______________________________________________________________

11.Чи розмовляєте Ви з дитиною про користь дерев, птахів, лікарських трав, комах?__________________________________________________________

12.Чи знає Ваша дитина вірші, загадки, прислів’я, приказки про природу?

_______________________________________________________________

13.Чи виявляє Ваша дитина турботливе ставлення до птахів?______________________________________________________________

14.Чи має вплив людина на природу?________________________________ ____________________________________________________________________

15.Чи отримує Ваша дитина знання про природу та екологію в дитячому садку?_______________________________________________________________

Дякую за співпрацю !

ДОДАТОК №3

Діаграма "Рівень знань дітей" (констатуючий)

ДОАТОК №4

Діаграма "Анкетування батьків"

ДОДАТОК №5

Інтелектуальні карти «Птахи Київщини»

ДОДАТОК №6

«Опорна схема для складання опису»

ДОДАТОК №7

Цикл спостережень за птахами взимку

1.Зимуючі птахи

Мета: Продовжувати знайомити дітей з життям птахів взимку, особливостями їх поведінки. Учити правильно називати характерні риси птахів. Виховувати дбайливе ставлення та інтерес до птахів.

Хід спостереження

• Щось не чути в лісі тепер співу пташок. А як ви думаєте, чому?
• Куди відлетіли птахи?
• Чому?
• Діти, а що в нас взимку взагалі ніяких птахів немає?
• Я вам загадаю загадки, а ви спробуйте їх відгадати і тоді дізнаємось, які птахи в нас зимують.

Загадки

• Малята, то які птахи у нас зимують?
• А що вони їдять взимку?
• Як можна допомогти птахам взимку?

Дидактична гра “Так, ні?”

2.Прогулянка до “пташиної їдальні”

Мета: Продовжувати вчити дітей розрізняти птахів за зовнішніми ознаками, співу (горобець, синиця, голуб).

Запропонувати дітям поспостерігати за поведінкою птахів біля годівниці (сидять, настовбурчившись на гілках, чекають корм, потім починають підлітати до годівниці, клювати; горобці підбирають корм під годівницею, сваряться, цвірінькають і тому подібне).

Загадки

Дидактична гра “ Якої пташки не стало?”

3.Спостереження за птахами

Мета: Продовжувати знайомство з життям птахів взимку, особливостями їх поведінки. Учити правильно називати характерні риси птахів.

Хід спостереження

На прогулянці спостерігати за звичками і зовнішнім виглядом птахів, хто де любить знаходиться:

Ворони — на товстих гілках дерев

Горобці — на гілках кущів

Голуби — на карнизах будинків.

Встановлювати зв’язки між поведінкою птахів і станом погоди: у мороз птахи сидять настовбурчившись, великі птахи ховають дзьоб під крило.

Познайомити дітей з народною прикметою:

• Ворони сидять на нижніх гілках дерев — буде вітер.
• Ворони сидять на верхніх гілках дерев — буде мороз.

Художнє слово

Хлопчик невеличкий

Сіру свитку має,

Шукає він зернятка,

Цвінь-цвірінь співає.

(Горобчик)

Дидактична гра “Хто чим живиться?”

Рухлива гра “Горобчики та кіт”

4.Погодуємо птахів взимку

Мета: Поглибити знання про життя птахів в зимовий період. Формувати бажання підгодовувати птахів взимку. Розширювати уявлення про зимуючих птахів.

Хід спостереження

• Чому так багато птахів прилетіли до наших годівниць?
• Назвіть птахів.

Дидактична гра “Хто до нас прилетів на годівницю?”

Серед птахів які називає вихователь, діти вибирають тих, які прилетіли до годівниці.

Художнє слово:

Годівнички

Я ладнаю годівнички

Для горобчика й синички,

Для малого снігурця

Крихт насиплю і пшонця.

Прилітайте, друзі милі,

Не лякайтесь заметілі!

Анатолій Камінчук

Дидактична гра “Де чий будиночок”

Рухлива гра “Горобці – стрибунці”

5.“Хто прилітає на ділянку ”

Мета: Продовжувати підгодівлю птахів, спостерігаючи за їх поведінкою, звичками. Підкреслити, як важливо допомогти птахам в найхолодніший місяць.

Хід спостереження

Звернути увагу на птахів в найближчому оточенні: на деревах, даху, огорожі, на доріжках, в небі.

• Які птахи сідають на годівницю або чекають корму поблизу неї?
• Назвіть окремі дії (стрибують, спурхують, відлетіли, клюють і так далі)
• Назвіть як ви впізнали птахів — ворон, горобців, голубів.

Рухлива гра “Переліт з гілки на гілку”

6.Птахи взимку

Мета: Познайомити з особливостями життя птахів зимою (де ночують, чим харчуються), з труднощами добування корму; викликати бажання допомогти пернатим у важкий зимовий час.

Хід спостереження

• Чому багато хто з птахів відлітає на південь?
• Які птахи залишаються у нас? (Ворони, горобці, сороки, синиці).
• Як їх можна назвати? (Зимуючі).
• Чому вони залишаються зимувати?

Дидактична гра “Чий дзьобик? (хвостик, лапки)”

7.“Які горобці і які ворони”

Мета: Продовжувати вчити дітей розрізняти горобця і ворону за розміром і забарвленням (горобці маленькі, коричневі, літають зграйкою, сідають на годівницю і клюють корм; ворона велика, чорно-сіра літає частіше всього одна, на годівницю не сідає). Знати назви птахів.

Хід спостереження

Звернути увагу на типове забарвлення, величину, закріпити уміння пізнавати птахів за виглядом, співом.

Художнє слово

Голос має хриплуватий

Колір пір’я сіруватий

Це розумна каркарона,

Звати пташку цю… (Ворона)

Дидактична гра “Знайди таку ж пташку”.

8.На годівницю прилітають голуби

Мета: Знайомити з голубами (вони великі, сиві, тобто сіро-блакитні, більше за горобців, зграями прилітають на годівницю, клюють корм, воркують).

Хід спостереження

Вихователь показує дітям голубів, відзначає їх відмінність від горобців і ворон.

Художнє слово

Голуби

Дмитрик любить голубів:

Сам хатинку їм зробив.

Змайстрував тоді драбинку

Й приладнав їм під хатинку.

Поодинці по драбинці

Ходять раді голуби

І до хлопчика воркують:

— Дуже вдячні ми тобі.

О. Журлива

Дидактична гра “Хто зайвий”

9.Повторне спостереження за птахами на годівниці

Мета: Продовжувати вчити розрізняти птахів по величині і забарвленню пір’я. Звернути увагу дітей на пташині крики, учити наслідувати їм (каркати, цвірінчати, воркувати).

Хід спостереження

Вихователь спостерігає з дітьми як літають птахи, куди сідають (на дерево, дах, огорожу).

Пограти з дітьми в рухливу гру “Горобці і автомобіль”.

Художнє слово

Сіла пташка на віконце.

Посидь у нас трішки,

Почекай, не відлітай!

Відлетіла. Ай!

А. Барто

На вулиці розглянути сліди птахів (по можливості горобця та ворони), порівняти їх, що спільного і чим відрізняються. Спостерігати за поведінкою птахів біля годівниці.

Дидактична гра “Так, ні?”

10.Спостереження “Пташині сліди”

Мета: Розвивати у дітей допитливість, інтерес до спостережень в природі.

Хід спостереження

Гуляючи з дітьми по ділянці, викладаючи корм птахам, вихователь звертає увагу на пташині сліди на рихлому снігу:

• Дивіться, сніг в цьому місці свіжий, рихлий, і на ньому якісь лінії, рисочки.
• Що це таке? Це пташині сліди. Птахи тут ходили і стрибали: горобці, голуби, а може бути, і ворони. Прилітали сюди, шукали крихти, залишили на м’якому снігу сліди. От як цікаво спостерігати!

Художнє слово

Пташка зимою

Киньте зерна, киньте кашки.

Бо ми дуже бідні пташки.

Ціле літо працювали

Сади з черви очищали.

Дайте рятунок, спішіть!

Всі пташки:

Цір, цір, цір, цьв, цьв,

Діти любенькі, спішіть.

Цінь, цінь, час, час.

Ще й співали вам на втіху

Порятуйте в пору лиху.

М. Підгірянка

Рухлива гра “Пташки літають”

11.Спостереження за птахами на майданчику

Мета: Продовжити знайомити дітей з птахами, що прилітають на ділянку (горобці, сороки), закріпити назву знайомих птахів.

Хід спостереження

Читання “Сорока, сорока, де була? Далеко”.

Розгляд сороки (зовнішній вигляд, як пересувається, чим харчується, як співає).

Чому сороку називають білобокою?

Пригадати назви інших пташок, що прилетіли — горобець:

Як упізналися? (Маленький, спритний, коричневого кольору, клює хлібні крихти і зерна).

Дидактична гра “Хто як кричить?”

Художнє слово

Горобчики

В зимові дні на стовпчиках,

на вітах, на дахах

Сидять малі горобчики

у сірих піджаках.

Сидіти б їм під стріхами,

чекати б їм тепла,

Та жаль, що всюди віхола

поживу замела.

Народна гра “Птахи”                                                  Г. Бойко

12.Спостереження за горобцем

Мета: Закріпити знання дітей про зимуючих птахів. Повторити характерні ознаки горобця.

Хід спостереження

Звернути увагу дітей на птахів, що прилетіли на ділянку. Погодувати їх. Пригадати, які птахи називаються зимуючими. Назвати, які зимують у нас. Разом з дітьми звернути увагу на характерні ознаки горобця: маленький — з короткими і округлими крилами, спинка коричнева, на щоках чорні плями, на крилах — смужки, ніжки короткі і міцні. Дзьоб тонкий, твердий, до кінця загострений.

Звернути увагу дітей на те, як ходить горобець. У холодну погоду горобці сидять, притиснувшись один до одного, розпустивши крила, настовбурчившись. Взимку горобцям холодно і голодно, немає комах, немає зерен, насіння, все заметено снігом.

Дидактична гра “Хто зайвий?”

13.Спостереження за птахами

Мета: Порівнювати і розрізняти птахів на вигляд, галку, сороку, ворону. Розширювати уявлення про особливості живлення цих птахів зимою. Розвивати уміння розрізняти сліди снігу.

Хід спостереження

• Де найчастіше можна побачити цих птахів на ділянці?
• Чим харчуються галка, ворона, сорока?
• Як кричать ці птахи? Наслідування їх голосам.
• Як відрізнити галку від ворони?
• Чим сорока відрізняється від галки і ворони?

Художнє слово

Сорока

Довгохвоста, білобока

На тину сидить сорока,

Погляда до воріт —

Рибку там смакує кіт.

До голівки вже доїв!

“Ти б хоч це мені лишив!”

Пурх! Сорока із тинка

За голівку й до садка.

К. Перелісна

Пошукове завдання

Розглянути сліди птахів у снігу і визначити, чиї вони.

14.Спостереження за синицями

Мета: Розвивати у дітей спостережливість, закріпити уміння правильно називати характерні риси птахів (синиці). Розширювати уявлення про особливості живлення цих птахів взимку, познайомити із звичками. Виховувати співчуття, розуміння проблем птахів в холодну пору року.

Хід спостереження

Розгляд зовнішнього вигляду:

• Якого кольору спинка, грудка, голова?
• Чи однакові всі вони за розміром?
• Який дзьобик?
• Як співає?
• У чому їх відмінність?

Художнє слово

Синичка блискучу копійку знайшла,

З копійкою тою в крамничку пішла.

В крамниці синичці дали продавці

Для доньки — спідничку,

Для сина — штанці.

Пошукове завдання

Насипати насіннячка, зерно, хлібні крихти, розвісити шматочки сала.

Визначити, що люблять синиці.

Як поводяться під час їжі?

15.Спостереження за дятлом

Мета: Познайомити дітей з новим птахом — дятлом; учити пізнавати його зовнішнім виглядом, за звуками які він видає.

Хід спостереження

Запропонувати дітям послухати і сказати, хто це може так стукати?

• Розгляд дятла, його зовнішнього вигляду.
• Як можна відрізнити дятла від інших птахів?
• Який дзьоб у дятла?
• Як він сидить на дереві?
• Як пересувається?
• Що їсть дятел на годівниці?

Розповісти дітям, чому дятла називають лісовим доктором?

Художнє слово

Дятел

По рецепту на базарі

Дятел вибрав окуляри,

Натягнув собі на ніс,

Полетів трудитись в ліс.

У осінню хмуру пору

Хитрий жук зашивсь під кору.

Дятел глянув, сів на сук,

Носом тук — і згинув жук.

От які-то окуляри

Вибрав дятел на базарі!

М. Стельмах

ДОДАТОК №8

Конспекти занять.

6.1 «Птахи – наші друзі»

Мета: поглибити знання дітей  про птахів, їх значення та практичну цінність у житті людини; вчити  вдумливо, дбайливо, уважно ставитись до оточуючого середовища, замислюватись над наслідками своїх дій;

Розвивати вміння порівнювати, виділяти істотні ознаки, спостережливість, пізнавальну активність до пташиного  світу;

 Виховувати  бережливе та дбайливе  ставлення до птахів.

Матеріали: ілюстрації птахів, таблиця “Гнізда птахів”,  циклограма розвитку пташки, “пір’їнки” птахів, плакат «Чим годувати птахів»,

Хід заняття:

Яка прекрасна наша Батьківщина! У будь-яку пору вона чарує око, то яскравими барвами літа або золотої осені, то казковою красою зими або буйним цвітінням весни. Але найгарніший куточок природи залишається мертвим, якщо його не оживляють… Хто? Птахи!

Темою сьогоднішнього нашого заняття буде “Життя птахів”. Ми вже з вами вивчали зимуючих птахів нашого краю, але сьогодні ви дізнаєтесь про різноманітність птахів, спосіб життя, ознайомитесь з поведінкою птахів та їх значенням у природі і житті людини.

Птахи є невід’ємною частиною лісів, полів, степів. Вони найкраща прикраса парків, садів, своїм яскравим забарвленням, дзвінкою піснею роблять природу радісною і приємною.

Розповідь з використанням ілюстрацій про різноманітність птахів.

Птахи надзвичайно різноманітні. Серед них є карлики і є велетні. Найменшою у світі пташкою є бджолине колібрі (довжина 57 мм, маса близько 2 г ). Найбільшим у світі птахом є африканський страус (висота до  3 м, маса 150 кг). Найменший в Україні птах – корольок червоноголовий – має масу лише 5 г, а найбільший – дрохва - 20 кг.

Де можна зустріти птахів? Де вони живуть?

Птахів можна зустріти всюди.  Немає такого куточка на Землі, де б не було птахів. Вони є і в сухих пустелях, і у вічних снігах, і високо в горах. Живуть птахи в лісах, на полях, луках, болотах та водоймах.

- Чому з такою цікавістю люди спостерігають за птахпами ще з сивої давнини? Причина цього, можливо, в тому, що вони – найкрасивіші живі створіння, що потрапляють нам на очі. Хто з нас не завмирав, прислуховуючись до співу солов’я або спостерігаючи за зграєю гусей, що велично пропливає по небу? А скільки чудових речей з життя пернатих можна побачити прямо у себе за вікном! Це політ птаха, і його різнокольорове вбрання, і геніальні конструкції гнізд, і багато – багато інших див. Але найнезвичайніше з них – пташиний спів.

          - А чи знаєте ви, як співають пташки?

Чия це пісенька?

• Чик – чирик! (горобчик)
• Кар – кар – рр! (ворона)
• Сінь – сінь! (синиця)
• Скре – кеке! (сорока)
• Трр – тррр! (дятел)
• Ку – ку, ку - ку! (зозуля)
• Гу – гу, гу – гу! (голуб)
• Ку – ку – рі – ку! (півень)
• Ґа – ґа, ґа – ґа! (гуска)
• Угу, угу, угу (сова)

Співають птахи неподалік від своїх гніздових територій – біля дупла або трав’яного житла, у кущі шипшини чи на стовбурі липи. Сезон концертів починається ранньою весною.

• Чому?

Весною настає важливий період в житті птахів – період розмноження. Розмножуються птахи. Відкладаючи яйця у спеціально збудовані гнізда, які розміщують на деревах, у дуплах, у норах.

Ви бачили коли-небудь гніздо лелеки? Звернули увагу – скільки треба мати терпіння, уміння, щоб спорудити собі таке житло? А гніздо ластівки, синиці, чи навіть горобця? Птахи, як з’ясувалося дивовижні архітектори й будівельники.

( показую ілюстрації пташиних гнізд)

Чи дбають птахи про пташенят?

Птахи –  дуже дбайливі батьки. Вони турбуються про пташенят: годують, захищають від ворогів, вчать літати. Пташенята покидають гнізда тоді, коли навчаться літати і самостійно добувати їжу.

Ось як відбувається  процес розвитку пташеняти – від яєчка до дорослої особи.

(пропоную розглянути  дітям « Циклограму розвитку пташки»)

А чи знаєте ви, хто з птахів не турбується про пташенят? Чому?

Так, зозуля – єдина з наших птахів, що не будує власного гнізда  і не виявляє турботу про потомство. Вона підкидає свої яйця у гнізда інших пернатих.

Яйце відкладає вона в траві , а потім в дзьобі заносить у гніздо. І  так кожні 3 дні зозуля відкладає нове яєчко , на відміну від інших птахів які роблять кладку всіх яєць одночасно. Саме через цю особливість зозуля і не може всі свої яєчка висиджувати сама і тому не в’є власного гнізда.

          Але, щоб спокутувати свою провину, зозуля поїдає волохату гусінь, яку не їдять інші птахи.

- А що полюбляють їсти птахи? Чим живляться?

Живляться птахи різноманітною їжею. Є рослиноїдні птахи, які живляться плодами і насінням (щиглики, чижі, шишкарі).

Хижі птахи їдять комах та їхніх личинок, риб, жаб, мишей (ластівки, чайки, сови, чаплі). Багато птахів всеїдні – граки, сороки, горобці.

- Чи можуть птахи зменшити чисельність комах, що швидко розмножуються?

Так, можуть і зменшують. Апетит птахів разючий, і багато хто з них за добу споживає стільки їжі, скільки важить сам. У період вигодовування пташенят загальна маса здобутих комах виростає в декілька разів, адже абсолютно всі птахи, навіть зерноїдні, годують своїх пташенят “м’ясом”, тобто комахами, щоб нащадки росли швидше. Саме цим приносять людям користь – захищають посіви і насадження сільськогосподарських культу, фруктові насадження , парки, сквери .

Комахоїдні птахи – дарунок, створений природою для людини. Але він – тендітний і потребує дбайливого ставлення до себе.

Хвилинка – цікавинка.

• За гніздовий період одна сім’я синиць здатна очистити від шкідників майже 40 яблунь;
• Ластівка з’їдає за рік близько 2 тис. кілограмів комах, тобто заповнений кузов вантажної машини;
• Синичка з’їдає за день комах стільки, скільки важить сама;
• Цікаво, що у чорного дятла довжина дзьоба досягає 65 мм;
• Дуже довгий язик у зеленого дятла – 14 см. Язик може висуватись на віддалі, яка більша за довжину дзьоба у 4 рази.

Ось ми з вами ознайомились і дізнались,  що їдять птахи.

• А коли птахам важко знайти їжу?

Найважче птахам доводиться взимку. Зникають комахи, зелені рослини, усе вкривається снігом. Тому вже в кінці літа птахи готуються до зими. Одні птахи відлітать на південь у теплі краї, де є для них корм. Інші залишаються зимувати у нас.

• Як ви вважаєте, які птахи відлітають першими? Чому?

Першими відлітають ті птахи, які живляться комахами – ластівки, стрижі, солов’ї, зозулі. Потім ті, що живляться рослинною їжею. Останніми відлітають ті, що живуть на водоймах – гуси, дикі качки.

Як ми з вами можемо їм допомогти перезимувати? (Заслуховую відповіді дітей )

Давайте з’ясуємо чим краще підгодовувати птахів взимку.

(пропоную розглянути плакат)

Бесіда про значення птахів.

• Яке значення птахів у природі?

Птахи – корисні тварини. Багато їх живиться комахами, їхніми личинками та гризунами, знищуючи шкідників поля і лісу.

          Наприклад, одна сова за літо знищує тисячу польових мишей, зберігаючи 1000 кг хліба, тобто 20 мішків. Грак чи галка за день під час оранки поля з’їдає 400 личинок хруща. А шпак тільки за сніданок поїдає 50-60 комах. Птахи розносять насіння рослин. Без пташиного щебету природа стала б сумною і непривітною.

• Чим корисні птахи для людини? Яких ви знаєте свійських птахів?

Людина розводить такі види птахів – курка, качка, гуска, індик, голуб, мускусна качка, цесарка, канарка, японська перепілка. М’ясо і яйце птахів – цінні продукти харчування для людини. Зі свійських птахів також отримують пір’я, пух, жир.

Пропоную дітям пограти у вікторину, і відповідаючи на питання ще й відшукати зображення потрібного птаха.

Вікторина “Птахи – друзі лісу

1. Які птахи називаються сівачами і санітарами лісу? (Шишкар, дятел, сойка).
2. Назвіть кращого дереволаза із лісових птахів. (Повзик).
3. Чим особливо корисна зозуля? (Знищує волохату гусінь, поїдає хрущів).
4. Хто в лісі втикає шишки в тріщини дерев, складає шишки з відігнутими лусками? (Дятел, шишкар відхиляє луски).
5. Який із співочих птахів України ніколи не сідає ні на кущ, ні на дерево? (Польовий жайворонок).
6. Який птах виводить своїх пташенят у будь-яку пору року? (Шишкар).
7. В якого птаха такий міцний хвіст, що підтримує його на дереві? (Дятел).
8. Чиї пташенята не знають своєї матері? (Зозулі).
9. Які птахи влаштовують по кілька гнізд на одному дереві? (Сорока).
10. Який птах може копіювати співи інших птахів (Шпак).

Підсумок заняття.

 «Їдальня для птахів»

Мета: уточнити й розширити знання малят про зимуючих птахів, дати відомості про снігура та синицю (зовнішній вигляд, ознаки, живлення); розвивати спостережливість, увагу, пам'ять; виховувати дбайливе й чуйне ставлення до світу птахів, прагнення підгодовувати пташок узимку.

Матеріали та обладнання: демонстраційний – малюнки зимуючих птахів – ворони, горобця, синички, снігура; роздавальний – насіння, зернятка, хлібні крихти та інший корм для птахів; інші матеріали – аркуш паперу з малюнком годівниці; аудіозапис голосів птахів (синички та снігура) і обладнання для його відтворення.

Ключові слова: зимуючі, птахи, голодувати, підгодовувати, снігур, синичка, живитися.

Хід заняття

Звертаюся до групи.

Спостережливі та жваві,

І допитливі й цікаві

Наші милі діточки,

Мов маленькі пташечки! Так?

До речі, малята, в нас сьогодні піде мова саме про пташок: про зимуючих, які в холоди та завії не відлітають у теплий край, а залишаються з нами.

Розповідь «Зимуючі птахи» (з елементами бесіди)

Розміщую перед дітьми малюнки зимуючих птахів (ворони, горобця, синички, снігура) і розповідаю:

Багато птахів ще восени відлетіло до вирію. Але чимало пташок лишилося зимувати в рідному краї. Це зимуючі птахи. Як називають пташок, що не відлітають у вирій?

Погляньте на малюнки і скажіть: які з цих пташок вам відомі?

(Відповіді дітей.)

Усі добре знають ворону й горобця, А ось — червоногрудий снігур та жовтогруда синичка.

Усім цим пташкам узимку живеться непросто. Адже зараз сніг укрив землю, позамітав травичку, бур’яни з насінням. І зерна на полях більше немає. Тому зимуючі птахи нині голодують.

Але люди мають допомогти пташкам — підгодувати їх. Для цього слід улаштувати пташині годівнички, в які насипати корм: насіння, зерно, крихти хліба для пернатих.

Які труднощі відчувають пташки взимку? Як ми можемо допомогти зараз пташкам? (Відповіді.).

Гра-знайомство «Снігур та синичка»

Педагог розташовує перед дітьми малюнок пташиної годівниці і ставить на неї зображення снігура й синички.

А до нашої намальованої годівнички нагодилися нині яскраві гості — снігур та синичка. Давайте познайомимося із цими гарними зимуючими пташками ближче!

Ось снігур. Снігурі — червоногруді пташки з чорною шапочкою на голові. Прилітають вони до нас із далекої півночі. Узимку снігурі їдять різні ягоди, насіння бур’янів. Коротким і товстим дзьобом снігурі вилущують насіння ясена, горобини. Снгурі — довірливі птахи. Вони співають нескладні пісні, які можна почути взимку. Ці птахи — окраса нашої природи.

Дітям пропоную послухати аудіозапис голосу снігура. Потім  продовжую розповідь.

Синичка — невеличка жовтогруда пташина. Синиччине пір’ячко різнобарвне: і трішки сіреньке, і синеньке, і жовтеньке, і біленьке. А посередині жовтих грудей синичка має чорну смужечку –  ніби краватку надягла ,але це лиш у самця є така смужечка. Хвостик у синички гостренький, дзьобик маленький, а ніжки – тендітні, тонесенькі. Синиця – пташка-трудівниця, вона дуже корисна. Синичка знищує багато шкідливих комах. Але взимку, коли комах немає, нічим синичці живитися, вона голодує і тулиться ближче до людей.

Малята прослуховують аудіозапис голосу синички.

Запитання до дітей

• Які пташки відвідали нашу намальовану годівничку?
• Як виглядає і співає снігур?
• Яка на вигляд синичка?
• Який у синички голос?

4. Слухання віршів про снігура та синичку:

Снігурі

Подивися: у дворі

В чорних шапках снігур,

Ще й червоні фартушки

Одягли собі пташки.

Значить, сніг і холоди

Наближаються сюди,

Снігурами через те

Їх тепер і ви звете.

(Г. Демченко)

Синичка

Пташечка мене гука,

Вийду – зразу ж утіка.

Тільки в хату я зайду,

Вже виспівує в саду.

Винесу їй хлібця, сала,

Щоб і завтра заспівала.

(В. Бойко)