Методична розробка

«СИСТЕМА РОБОТИ З ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ ПІД ЧАС ДОГЛЯДУ ЗА КІМНАТНИМИ РОСЛИНАМИ»

 

 Кольченко Оксана Григорівна

 вихователь ЗДО № 463

 Святошинського району

 міста Києва

  

            ЗМІСТ

1. ВСТУП.

АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ ТРУДОВОГО ВИХОВАННЯ

 ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ……………….…………….......................3

     ІІ.      ОСНОВНА ЧАСТИНА

      2.1 СИСТЕМА РОБОТИ З ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧОЇ СВІДОМОСТІ У ДОШКІЛЬНИКІВ В  УМОВАХ ДОГЛЯДУ ЗА КІМНАТНИМИ РОСЛИНАМИ……………………………………………...5

    ІІІ.  ВИСНОВКИ…………………………………………………...………...14

1. ЛІТЕРАТУРА…………………………………………………….…..15
2. ДОДАТКИ…………………………………………………….……….16
   1. Діаграма. Аналіз наявності у дітей домашніх улюбленців………..16
   2. Анкета для батьків……………………………………………………..17
   3. Діаграма анкетування батьків………………………………………..18
   4. Алгоритм догляду за кімнатними рослинами………………………19
   5. Мнемотаблиці заучування віршів……………………………….…...20
   6. Дослідно-експериментальна робота у куточку природи……….…23
   7. Дидактичні ігри з формування знань про  кімнатні рослини ……29
   8. Конспекти занять………………………………………………………32
   9. Міні-музей фіалки………………………………………………………57

5.10Співпраця з батьками «Батьківські посиденьки»…………………61

5.11 Інтелектуальні картки………………………………………………..63

5.12 Фотогалерея…………………………………………………………….68

 5.13  Діаграма результативності роботи ..……………………………….75

АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ ТРУДОВОГО ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ

Складність та багатовимірність проблеми трудового виховання дітей дошкільного віку зумовлює її актуалізацію на сучасному етапі розвитку системи дошкільної освіти, характерними рисами якої є оновлення змісту та пошук нових освітніх технологій, орієнтованих на розвиток особистості.

     Метою даної розробки є залучення дітей старшого дошкільного віку до посильної праці в куточку природи та виховання у дітей любові до природи, розвитку вмінь та навичок догляду за живими об'єктами.

       Надзвичайна насиченість життя сучасної людини різноманітною інформацією вплинула на її спосіб життя. Стосовно трудової діяльності дітей, то швидкий темп життя сучасної сім'ї позначився на ній негативно. Батьки, які постійно поспішають, не бажають чекати, коли дитина сама вмиється, одягнеться, застелить ліжко, розчеше волосся тощо. Звичайно, дорослий все зробить швидше, але чого варті розмови про несамостійність дитини?

          Залучаючи до посильної праці дитину, дорослий має стимулювати, а не стримувати самостійність і прагнення дитини виконати роботу, підтримувати зусилля і надавати позитивну оцінку результатам праці малюка.

          Через свій багаторічний досвід я переконалася, що праця в природі – це доступний вид праці для дитини дошкільного віку. Вона є найбільш цікавою для них, адже природа завжди виступає джерелом найяскравіших вражень для людини, а дитині надає можливість діяти не з простими предметами, а з живими об'єктами, що своїм станом реагують на її дії. Діти дошкільного віку здатні доглядати за рослинами: кімнатними, садовими, городніми, а також за окремими домашніми і декоративними тваринами. У процесі догляду і виконання певних трудових дій у спостережуваних об'єктах природи відбуваються зміни: кімнатні рослини підростають, квітнуть, насіння садових та городніх рослин проростає із землі, розвивається і дає плоди. Проте дитині важко їх помітити, оскільки зміни віддалені у часі, а увага дитини завжди зосереджена на тому, що є тут і зараз. Результат будь-якої праці в природі, як правило, віддалений і не завжди зрозумілий. Тож дитину насамперед приваблює не він, а сам процес праці (копання, спушування, поливання рослин). Приваблює можливість самостійного пізнання (як багато цікавого можна знайти просто копаючи ямку у землі для висадки, наприклад, розсади помідорів: тут вам і різний колір та стан ґрунту, усілякі дрібні корінці, маленькі створіння, що живуть у землі тощо), а також рівноправного спілкування з дорослим (Я з вами!), прагнення до позитивної оцінки своїх дій з їхнього боку (Ти мій помічник, щоб я без тебе робила!).

           Негативне ставлення до праці в природі виникає у випадку передозування навантаження на дитину, або ж її обов'язковості та одноманітності. Адже якщо в діяльності дитини дошкільного віку відсутні елементи гри, пошуку, пізнання та цікавого спілкування вона перестає задовольняти дитину, а згодом може викликати і більш сильні негативні почуття.

            Праця в природі найбільш насичена позитивними емоціями спілкування з оточуючим світом. Вона виступає джерелом знань і стимулом для подальшого пізнання, але, на мою думку, використовується недостатньо у роботі з дітьми в дошкільному закладі і в сім'ї. Аби реалізувати завдання освіти сталого розвитку повною мірою, намагаюсь привернути увагу колег до даної проблеми.

         

2.1 СИСТЕМА РОБОТИ З ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ ПІД ЧАС ДОГЛЯДУ ЗА КІМНАТНИМИ РОСЛИНАМИ

         В умовах сьогодення проблеми екології та екологічного виховання дітей відзначаються особливою актуальністю. Людина була і залишається невід'ємною частиною природи, тому її життєдіяльність цілком залежить від благополуччя навколищнього середовища, гармонійні стосунки людини і природи є запорукою життєздатності і здоров'я людської цивілізації.

         Одним з пріоритетних і дієвих шляхів подолання зазначеної проблеми є виховання природоохоронної свідомості людини з раннього віку. На основі накопиченого упродовж віків досвіду гармонійногоспівіснування людини з природою як одного із життєво важливих універсальних законів доведено доцільність якмога швидшого ознайомлення дітей із сутністю взаємозв'язків системи «природа – людина – суспільство - природа». Успішне опанування дошкільнятами науково достовірних відомостей про природу, створює підгрунття для оволодіння ними систематизованими знаннями, що забезпечує успіх їх екологічного виховання.

         Сучасний незадовільний стан природного довкілля доводить, що екологічну культуру особистості необхідно формувати з раннього дитинства, перетворюючи її на спосіб життя кожної людини.

         Задля досягнення мети виховання у дошкільників екологічного виховання зміст своєї роботи я спрямувала в русло, яке вимагало розкриття багатогранної цінності природи: наукової, інтелектуальної, пізнавальної, розвивальної, естетичної тощо. Оскільки екологічне виховання – один з пріоритетних напрямків в системі освіти нашого дошкільного навчального закладу, мною було прийнято рішення працювати над поглибленою роботою у розділі «Праця в куточку природи», як способу впливу на почуття дітей, їх свідомість, погляди, переконання.

         З метою визначення рівня становлення екологічної свідомості  дитини я провела діагностику  з метою визначення рівня сформованості рівня знань та відношення до об'єктів природи; і діагностику батьків, з метою визначення впливу сім'ї на формування природооохоронної свідомості.

          В процесі діагностики я визначила, що у 20% дітей були вдома домашні тварини, але доглядали за ними дорослі; у 30% дітей були вдома кімнатні рослини, за якими також доглядали дорослі; у 50% дітей не було ні тварин ні кімнатних рослин. (додаток 1)

         Діагностику батьків я провела через анкетування (додаток 2) і виявила, що 60% батьків не залучають дітей до праці вдома, 25% спостерігають за тим як батьки доглядають за домашніми улюбленцями та кімнатними квітами; і 15% батьків доручають допомогти у догляді за об'єктами природи. (додаток 3)

         На другому етапі своєї роботи, я запропонувала батькам поглибити знання дітей з цього розділу, на що отримала більшість позитивних відповідей і підтримки з боку батьків.

           Вважаючи куток природи в дитячому садку — важливою умовою організації змістовної діяльності дітей, спрямованої на вирішення завдань ознайомлення дітей з природою, я облаштувала його в групі. Батьки з задоволенням погодились поповнити куточк природи новими кімнатними квітами. На поличках розмістила кімнатні квіти такі, як бегонія, хлорофітум, аспарагус, традесканція, колеус, нефролепіс, фікус. На підвіконні розмістила різновид фіалок, внаслідок цього у мене виникла ідея організувати музей фіалки. На що батьки з радістю відгукнулися. Наш музей став як об'єкт дослідження і для вихованців інших груп. (додаток 9)

Розпочала свою роботу з виховання екологічної свідомості дошкільників зі спостережень у куточку природи. Спочатку я дітям розповіла, які рослини є у куточку природи, я вони називаються, які характерні особливості мають. Поступово розповідала дітям як потрібно доглядати кожну з них, так як кожна рослина потребує індивідуального догляду. Щоб дітям було доступно бачити, якого догляду потребує рослина, я розробила мнемосхеми по догляду за кімнатними квітами, де дітям зрозумілі і доступні дїї виконання доручення (додаток 4). Через деякий час, почала давати доручення дітям, які відповідально могли виконати доручене завдання. Спочатку це було поливання та обприскування квітів. Діти повинні були самостійно визначити, чи потребує рослина поливу, чи ні, якщо грунт у горщику вологий; і чи потрібно обприскувати квіти, чи їх не можна обприскувати, як наприклад, сенполію.

Спостереження з дітьми проводила під час пересаджування рослин. Під час таких спостережень діти наочно могли побачити, що рослини мають корінь, стебло і листочки, і визначити функції кореня, необхідність грунту, води і повітря для росту рослини. Деякі рослини можна було живцювати, і я продемонструвала живцювання хлорофітума і фіалки узамбарської. (додаток 8, заняття 5)

Поглиблювати знання дошкільнят про окремі об'єкти допомагає розповідь вихователя, тому під час самостійної художньої діяльності розповідала легенди та повір'я про кімнатні рослини., чим викликала велику зацікавленість дітей, а також батьків.

         На заняттях з розділу «Природа» я знайомила дітей з кімнатними рослинами як правильно називаються, чому мають подвійну назву,як називають їх в народі; як правильно доглядати за окремими рослинами, як розмножувати кімнатні квіти способом живцювання та розділення куща. Для кращого і глибшого ознайомлення дошкільників із працею в куточку природи я розробила систему занять. (додаток 8) На перших заняттях я знайомила дошкільників з правилами догляду за кімнатними рослинами, знайомила дітей з назвами квітів. На заняттях розширювала знання дітей про те, що кожна рослина потребує окремого догляду, для кращого запам'ятовування використовувала на своїх заняттях художнє слово, загадки, деякі з них розробила мнемосхемами (додаток 5). Наступні заняття планувала більш складніші, на яких ознайомлювала дітей з способами розмноження кімнатних рослин, а також умовами необхідними для росту рослин. Дітей дуже зацікавили такі заняття, я помітила як вони почали обговорювати з батьками результати наших занять, обговорювати в колі однолітків, які квіти є у них вдома, як вони доглядають за ними, які є проблеми у догляді.За мету ставила такі завдання: сформувати у дошкільників узагальнене уявлення про те, що для розвитку рослин потрібні тепло, світло, волога, поживні речовини. Якщо таких факторів зовнішнього середовища немає — рослини не ростуть, не розвиваються. Всі рослини потребують уваги і дбайливого ставлення. На мою думку дошкільники за час перебування в дитячому садку повинні ознайомитися з доступною їх розумінню працею людини в природі. На цій основі треба сформувати інтерес і позитивне ставлення дітей до сільськогосподарської праці.

          При певному відставанні дитини в розвиткові я добираю такі вимоги розділу програми, які їй під силу засвоїти, і поступово їх ускладнюю. Якщо дитина знає більше, ніж передбачає програма, то забезпечую випереджаюче просування в оволодінні знаннями, уміннями, навичками.

         Щоб урізноманітнити свою роботу і зробити її більш цікавою для дошкільників, щоб наочно переконати дітей у тому, що для рослин необхідні певні умови, що тільки при належному догляді, будь-яка рослина буде рости, спонукала дітей до дослідно-експериментальної роботи. Для цього підібрала низку дослідів, щоб пересвідчити дітей і наочно їм показати, що рослинам необхідний для росту грунт, повітря, світло і волога (додаток 6). Досліди були не дуже довготривалими, що давало змогу не втратити інтерес, і звичайно я пояснювала дітям, що досліди не мають зашкодити рослині, тому без супроводу дорослих їх проводити не можна. Дітей дослідницька робота дуже зацікавила, вони з нетерпінням чекали результатів досліду, тому і не втрачали інтерес, а щодня самі перевіряли зміни, які відбулися з рослиною. Коли проводили дослід з рослиною, якій змастили листочки вазеліном, щоб переконатися, що повітря поступає до рослини через листок, в результаті досліду листочок, який був змащений вазеліном зав'яв, я спостерігаючи емоції дітей побачила, що більша їх частина засмутилися, їм було шкода листочка і при моєму поясненні, що замість вазеліну, може бути пил і якщо його не витирати, не зволожувати листок, може загинути не тільки листок, а й цілком рослина.

Наступним кроком моєї роботи було впровадити чергування дітей у куточку природи, цим самим залучити дітей до посильної праці, і показати яка користь від людської праці. Спочатку познайомила дітей  з інвентарем, який ми будемо використовувати у своїй роботі, як виконати роботу, щоб не забруднитися, що для цього потрібно зробити і одягти. Необхідною умовою було навчити дітей приготувати інструменти для чергування. На заняттях вони знайомилися з ними, допомагали мені у певній роботі, були ознайомлені з тим як самому не забруднитися, тому чергування стало для них не новизною, а навпаки діти відчували себе самостійними, інтерес їх був у тому, що вони, хоч і не зовсім великі, а вже стають корисними, від них залежить життя рослини, тому з великою відповідальністю ставилися до роботи. Деякі діти не хотіли брати участі у чергуванні, але з задоволенням спостерігали за іншими дітьми, як вони працюють. Через деякий час я помітила, що частина дітей, які не беруть участь в чергуванні, не тому, що не хочуть працювати, а тому, що невпевнені, що з нею справляться. В результаті запропонувала таким дітям чергувати разом зі мною, а потім з дітьми, які добре володіли навиками чергування. Таким чином більше дітей залучила до праці, яку вони виконували з задоволенням. Діти з натхненням чергували у куточку природи. Під час оцінювання роботи чергових підкреслювала, що гарний стан рослин пов'язаний із сумлінним виконанням обов'язків, в результаті діти раділи від отриманого результату, цим виховувала працелюбство дітей.

Не менш цікавими і результативними стали дидактичні ігри на тему кімнатних квітів, які я використовувала не тільки на заняттях з ознайомлення дітей з природою (додаток 7). Цікавими для використання на заняттях з розділу «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» стали дидактичні ігри «Судоку» здавалось би гра для дорослих, а діти виконували завдання, у грі «Математичний пазл» ми повторювали числовий ряд в межах 10 та рахунок до 10, зацікавленням було розрізане зображення кімнотної рослини, яку діти повинні були назвати; такі дидактичні ігри, як «Підбери лійку», «Знайди зайву рослину», «Виклади логічний ланцюжок» спонукали дітей зосередити увагу, розвивати мислення, виховувати посидючість. Діти отримували задоволення, коли виконували правила гри, і підвищували інтерес до квітів, які вони бачили на картинці. На мовленнєвих заняттях для більшої цікавості до кімнатних рослин, вміння їх доглядати, а також для розвитку монологічного мовлення я використовувала дидактичні ігри «Знайди тінь», «Склади картинку і розкажи». Спостерігаючи за грою дітей, я помічала як діти занурюються  з зацікавленістю в гру, разом з тим отримують пізнавальні знання про рослини, їх характерні особливості, умови їх догляду. Ігри допомогли мені і дітям не втрачати інтерес до кімнатних рослин.

Наступним етапом моєї роботи було проведення секційного заняття для вихователів Святошинського району з розділу «Праця в куточку природи» під назвою «У гості до фіалок» (додаток 8, заняття1). Це заняття було комплексне, так як на ньому діти демонстрували свої вміння з належного догляду за окремими кімнатними рослинами, особливостями їх поливу, обприскування та миття; та проводили живцювання фіалки узамбарської. Результатами заняття було відмінне виконання дітьми живцювання рослини та виконання праці по догляду за рослинами. Конспект заняття я подала до друку у часопис «Бібліотека вихователя дитячого садка», на разі готується до друку у листопаді 2020 року. Результатом роботи і стало те, що фіалок у нашому музеї збільшилося, це звичайно стало гордістю не тільки моєю, але й дітей.(додаток 9) Це привернуло ще більшу увагу дітей до краси і різномаїття рослинного світу, ми проводи, хвилинки милування неповторною красою малесеньких, ніжних квітів. Діти, навіть які напочатку моєї роботи не виявляли інтересу до кімнатних квітів, почали з цікавістю спостерігати та милуватися ними.

Я стала чути від дітей, що їм подобаються квіти, тільки мама чи бабуся не дозволяють доглядати за ними вдома. В мене виникла ідея провести для батьків «Батьківські посиденьки» на тему: «Живцювання фіалки» (Додаток 10). Запрошені батьки спочатку переглянули знання дітей з розділу «Праця в куточку природи», їх вміння, що здивувало багатьох батьків. Потім вони разом з дітьми висаджували листочок фіалки у горщик. Цю квіточку діти забрали додому і самостійно доглядали за нею. Свої спостереження діти з задоволенням розповідали мені, а також обговорювали з однолітками. У однієї моєї вихованки не було можливості забрати квіточку додому, тому вона доглядала її в садочку, а коли хворіла чи від'їжджала з батьками у відпустку дуже переймалася чи доглядаю я її фіалку. Коли прийшов час їй йти до школи вона вмовила батьків забрати квіточку додому, так як вона для неї стала чимось особистим, рідним, добрим спогадом про дошкільний заклад.

 Серед  колег педагогів побачила неабиякий інтерес до праці у куточку природи. Так як не всі вихователі мали дошкільну освіту, тому не дуже розуміли, які квіти саме слід розміщувати у куточку природи для дошкільників, були запитання, чому не можна будь-які квіти приносити до дитячого садка. Для кращого розуміння і легшого сприймання для навчання вихователів, а також для розповідання дітям про кімнатні квіти, я розробила інтелектуальні картки з розділу «Праця дітей у куточку природи» (додаток 11), що дає змогу вихователю швидко, доступно і легко зорієнтуватися у темі, а також дізнатися про кожну рослину її походження, назву, характерні особливості догляду, цікаві легенди та повір'я, які доступні для розповідання дітям. Мої колеги оцінили мою роботу, взяли для навчання, тому я вирішила, що не тільки моїм колегам стане у нагоді цей матеріал і подала до друку матеріал у часопис «Бібліотечка вихователя дитячого садка», цей матеріал був надрукований у квітневому номері часопису за 2020 рік.

Свою роботу не обмежувала працею і спостереженнями у куточку природи. Ми постійно з дітьми працювали у квітнику: навчала дітей висаджувати весняні та літні квіти, поливати їх, щоб краще сходили і не засихали, доручала дітям обрізати сухі лисочки, готувати рослину до зимівлі; збарали разом насіння з квітів на наступний рік, згрібали сухі листочки і утепляли ними зимуючі рослини. Вчилися працювати на ділянці городу дитячого садка: готували грунт до посадки, спостерігали перші сходи, висаджували розсаду, пололи бур'ян, поливали город під час засухи. Разом з дітьми садили ялинку, привезену моєю колегою з Закарпаття. Ялинка потребувала серйозного догляду, щоразу треба було поливати і дивитися, щоб діти ненароком не зламали її. У дітей все це вдавалося. (додаток 12)

За наслідками дослідно-експериментальної роботи було проведеноповторне спостереження за діяльністю дітей. Мета спостереження полягала  у повторному визначенні сформованості рівня екологічного виховання та навиків праці дітей. Проаналізувавши виконання дітьми чергування в куточку природи, вміння виконувати доручену роботу, свої спостереження я перевела у діаграму і визначила, що 70% дітей успішно виконали доручене завдання, 15%  дітей добре справлялися з виконанням роботи і 15% погано справлялися з роботою, так як діти часто хворіли або мало відвідували дошкільний заклад. (додаток 13). Проаналізувавши свою роботу я помітила, що діти стали чуйніше відноситись не тільки до квітів, але й один до одного, появилось почуття жалю, навіть в тих дітей, які на початку моєї роботи його не проявляли. Спостерігала і позитивні зміни дружності, прояви доброти під час спільних ігор, повагу один до одного. Діти добре засвоїли назви рослин, умови їх росту, догляд за ними. Діти почали з повагою відноситись до об'єктів природи, виявляли інтерес до рослинного світу, бажання бути корисним для когось.

З боку батьків я спостерігала більшу довіру дітям, не дивлячись на їх вік і невеликий життєвий досвід. Батьки з розуміння почали ставитись до цікавості своїх дітей, почали звертати увагу на інтереси дитини. Чула розповіді батьків про те, що доглядаючи вдома свою рослину, діти почали чуйніше ставитися і до оточуючих людей, у деяких виникло бажання завести тваринку, щоб дитина самостійно її доглядала.  

 Навчально-виховне значення кутка природи не можна переоцінити. Наявність його у груповій кімнаті дозволяє формувати реалістичні уявлення про представників рослинного, тваринного світу через забезпечення безпосереднього контакту дітей з ними.

 

ВИСНОВОК

Аналізуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що праця як метод освітньо-виховної роботи в дитячому садку має важливе значення. Безпосередньо стикаючись з предметами і явищами природи, діти набувають конкретні знання про неї, встановлюють деякі зв'язки між розвитком рослин та доглядом за ними. Все це позитивно впливає на розвиток їх мислення, створює основу для матеріалістичного світорозуміння.

 Праця в природі є одним із способів розвитку спостережливості. В процесі праці в куточку природи крім виховних завдань вирішуються і освітні. Діти отримують уявлення про об'єкти праці, властивості, якості рослин, їх будову, основні стадії розвитку, способи вирощування. Цей вид діяльності має винятково важливе значення для розвитку дитини дошкільного віку, бо це єдина праця, в результаті якої діти виробляють матеріальні цінності – вирощують квіти, овочі. Завдяки цікаво та доступно організованій роботі праця в куточку природи стає формою пізнання природного довкілля, природодоцільної поведінки дітей.

Мій багаторічний досвід з цього виду роботи з дітьми показав, що оновлення змісту через використання інноваційних технологій: мнамотехніки, складання інтелектуальних карт, створення міні-музею є ефективним і дає позитивні результати, сприяє реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти, що дозволяє активізувати у дошкільників інтерес до того чи іншого об'єкту природи, розширити об'єм знань, сформувати емоційно-чуттєве ставлення до нього, сформувати такий аспект екологічної культури як засвоєння норм і правил поведінки стосовно даного об'єкта природи, бажання дбайливо ставитись до нього.

Зіставивши педагогічні спостереження від спілкування з батьками, з дітьми, я переконалася в тому, що внаслідок поліпшення партнерських відносин з батьками спостерігається зростання зростання духовно-морального виховання дітей, що підтверджує мною проведений моніторинг.

ЛІТЕРАТУРА

1. Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція)// Дошкільне виховання. – 2012. - № 7
2. Богуш А.М. методика ознайомлення дітей з природою: навч.посібник. – К.: Вища школа., 1993. – 255с.
3. Поліщук Н.А. Створення єдиного розвивального середовища в дошкільному навчальному закладі. http://zakon2/rada/gov/ua\LAWS/show 07 15-02
4. Положення про куточок живої природи у дошкільних закладах освіти. Електронний ресурс – http://zakon2rada
5. Присяжнюк Л.А. організація активно-дієвого пізнання дошкільниками природи в контексті педагогіки емпарцерменту
6. Швайка Л.А. Організація трудової діяльності в дитячому садку: Харків. Видавнича група «Основа»., 2008 – 187
7. Яришева Н.Ф. ознайомлення дітей з природою Вид. «Радянська школа», К.: 1973. – 143с
8. Яришева Н.Ф. методика ознайомлення дітей з довкіллям у дошкільному навчальному закладі: підручник для ВНЗ/ А.М.Богуш, Н.В.Гавриш.- К.: Слово 2008